«Повчання» Володимира Мономаха – заповіт нащадкам (за підручником В. Заболотного, О. Заболотного, О. Слоньовської, І. Ярмульської).

При народженні він був наречений руським іменем Володимир.

Він виховувався при дворі візантійського імператора у Константинополі.

Його дідом був київський князь Ярослав Мудрий.

Його мати походила з роду Мономахів.

Початок зимового об'їзду підвладних земель для збору данини.

Скликання міжкнязівського з'їзду для укладення мирного договору.

Передчуття близької смерті та підготовка до відходу в інший світ.

Готовність вирушити у тривалий військовий похід проти степових кочовиків.

Бажання передати синам та іншим читачам досвід державного управління, науки й праці.

Порушення іншими князями (братами) мирних угод і поглиблення міжкнязівських чвар.

Усвідомлення наближення кінця власного земного життя та прагнення залишити духовний заповіт.

Офіційне доручення митрополита укласти новий судовий кодекс для Русі.

Складність світобудови доводить безглуздість будь-яких зусиль людини до здобуття знань.

Господь улаштував світ із безмежною мудрістю, де кожна деталь служить людям на користь і радість, за що слід поклонятися Йому.

Природа існує окремо від людини, тому князь повинен покладатися лише на власну військову силу.

Неосяжність всіх чудес землі звільняє князів від обов'язку дотримуватися моральних заповітів.

Перед складанням клятви ретельно спитати власне серце, чи зможеш її твердо витримати.

У разі зміни політичних обставин переглядати умови клятви без дотримання попередніх обіцянок.

Складати клятву лише за умови отримання значних територіальних поступок від братів.

Склавши клятву, за жодних обставин не переступати її, бо це призведе до загибелі душі.

Особистий контроль князя за вартою та зброєю запобігає гибелі військових зненацька через лінь.

Воєводи за першої нагоди прагнуть укласти мир із ворогом.

Воєводам заборонялося брати участь у нічних вартах та організації оборони табору.

Покладатися на підлеглих вважалося ганьбою згідно з тогочасним військовим правом.

При старших мовчати, премудрих слухати та підкорятися їм.

З рівними й молодими мати згоду та вести бесіду без лукавства.

Лютувати словом, ганьбити усіх в розмові, сміятися багато.

Очі тримати донизу, а душу спрямовувати вгору.

Брехні.

Пияцтва.

Надмірної любові до полювання.

Облуди.

Батько особисто перекладав грецькі церковні книги для монастирів Русі.

Батько відправив усіх своїх дітей на навчання до найкращих європейських університетів.

Батько заснував першу на Русі академію наук.

Сидячи вдома, батько зумів вивчити п'ять іноземних мов, за що мав пошану в інших країнах.

Лінощі розглядаються як заслужений відпочинок після виснажливих військових походів.

Лінощі вважаються природним станом, який не впливає на військові здібності.

Лінощі названо "матір'ю всьому дурному", оскільки через них людина забуває набуті знання й не вчиться новому.

Лінощі визначаються як порок, властивий виключно простим людям.

Мають право конфісковувати майно селян для забезпечення потреб війська.

Напоїти та нагодувати кожного нужденного, якого зустрінуть у дорозі.

Дбати про те, щоб місцеве населення не проклинало їх.

Не чинити зла й шкоди місцевим селам та посівам.

Вимогу уникати прямого погляду на супротивника під час військового поєдинку.

Обов'язкове відвертання обличчя від іноземних послів під час урочистих прийомів.

Потребу постійно стежити за станом своєї зброї та кінського спорядження.

Поєднання скромної, покірної поведінки із постійним духовним прагненням шанувати Господа.

Вони розлітаються по всіх землях, щоб наповнилися щебетом ліси й поля.

Вони визначають кордони князівських територій.

Вони уособлюють душі загиблих у боях воїнів, що повертаються додому.

Вони символізують початок весняних військових походів.

Пригощати гостя їжею та питвом, якщо немає змоги вшанувати його цінним дарунком.

Вимагати від гостя викупу чи оплати за проживання у князівських володіннях.

Приймати та шанувати кожного гостя, незалежно від його стану чи походження.

Пам'ятати, що гість під час подальших мандрів прославить або знеславить господаря в інших землях.

Щоб використовувати її як єдиний цивільний кодекс під час винесення судових ухвал.

Щоб вивчати за нею грамоту й давньогрецьку мову.

Щоб згадувати настановлення, коли якісь із них забуваються, аби автору не було соромно, а синам було добре.

Щоб доводити іншим князям своє виняткове право на престол, бо так заповідав батько.

Виховання має ґрунтуватися на фізичних покараннях і суворій дисципліні.

Навчати й виховувати слід насамперед любов'ю та доброчинністю.

Головною метою виховання є залучення до державних справ з дитинства.

Виховання нащадків князів відбувається лише під час військових походів.

"Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє".

"Господи, збережи багатство моє й примнож землі для нащадків моїх".

"Господи, даруй мені перемогу над ворогами та підкори їх волі моїй".

"Господи, позбав мене трудів тяжких і пошли спокій душі моїй".