Поема Тараса Шевченка "Кавказ"

Івану Франку

Василю Жуковському

Якову де Бальмену

Миколі Гоголю

Історичний роман

Соціально-побутова повість

Філософська ода

Сатирична поема з елементами лірики

Російське самодержавство

Незламність і безсмертя народу

Грецьку міфологію

Одинокого митця

Те, що він закутий у міцні залізні кайдани.

Те, що орел щодня випиває всю його кров.

Те, що він просить допомоги у «батюшки-царя».

Те, що його серце щодня розбивається орлом, але знову оживає і сміється.

«Слава! Слава! Хортам, і гончим, і псарям»

«Борітеся — поборете!»

«У нас же й світа, як на те...»

«А правда наша п'яна спить»

Прометей

Горець

Орел

Псар

Лицарями великими

Муштрованим людом

Святими ченцями

Суєсловами та лицемірами

Вона «п'яна спить»

Її закували в кайдани

Її вбили на війні

Вона захована в Сибіру

Кавказ

Україна

Сибір

Франція

Революційно-викривальний ліричний монолог

Діалог між Прометеєм і Орлом

Листування з другом

Казкова розповідь

Через опис їхньої щирої допомоги бідним верствам населення.

Через підкреслення того, що вони ніколи не порушують заповідей.

Через висміювання факту, що вони продають або програють у карти «хрещених» людей, водночас називаючи себе «не поганами»

Через зображення їхнього каяття за гріхи перед горцями.

У будівництві шкіл та поширенні грамоти серед місцевого населення.

У навчанні того, як «тюрми мурувати, кайдани кувати» та «плести кнути узлуваті»

У проповідуванні ідей рівності та братерства між народами.

У закликах до миру та припинення десятилітньої війни.

Вони забувають слова церковних пісень під час служби.

Вони моляться за здоров’я лише своїх близьких родичів.

Вони відмовляються читати «божі глаголи» перед битвою.

Вони просять Бога допомогти їм у «кражі, за войну, за кров» і приносять у дар «з пожару вкрадений покров»

Російським генералом, що командував військами на Кавказі.

Другом поета, уродженцем України та художником, який загинув у бою на Кавказі.

Відомим грузинським філософом та просвітителем.

Автором епіграфа до твору, взятого з Книги Єремії

Закликає друга продовжувати військову службу заради слави імперії.

Дякує йому за те, що він героїчно захищав кордони України на Кавказі.

Просить його передати вітання кавказьким «лицарям великим».

Оплакує друга, який пролив «добру кров» не за Україну, а за її «ката», випивши «московську отруту».

З власної поезії «Думи мої, думи мої...»

З творів Григорія Сковороди

З Книги пророка Єремії (Старий Заповіт)

З народної пісні про Кавказ

Гори, що вкриті золотом і сріблом

Гори, що засіяні горем і политі кров’ю

Гори, що служать троном для Бога

Гори, що вказують шлях до раю

«Од молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує!»

Від берегів Дніпра до Каспійського моря всі співають пісень.

Від Польщі до Китаю панує закон і порядок.

«Одна Сибір неісходима», де всі народи живуть у злагоді.

Навчити їх будувати сучасні храми та школи.

Навчити «як і тюрми мурувати, кайдани кувати — як і носить!..»

Показати, як правильно сіяти гречку та лічити зорі.

Допомогти їм стати вільними громадянами світу.

Лише податки на користь армії

Зерно та худобу для державних потреб

«На братові шкуру», щоб вистачило «дочці на кожушок» та «жінці на патинки»

Гроші для будівництва нових каплиць та ікон

Викриття загарбницької політики російського самодержавства

Опис природи Кавказьких гір як місця для відпочинку

Показ страждань поневолених народів та роль церкви у їх пригніченні

Історія кохання на тлі війни

Лише епітети та порівняння

Іронія та сарказм

Гіпербола та сатирична метафора

Тільки пестливі слова