ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ РЕЧОВИН У ГЕТЕРОТРОФНИХ ОРГАНІЗМІВ

Росичка та евглена зелена є міксотрофами, оскільки поєднують автотрофне засвоєння неорганічних речовин із гетеротрофним споживанням готової органіки.

Глибоководна пустельна бактерія належить до фотогетеротрофів, подібно до геліобактерій та пурпурних несірчаних бактерій.

Усі три організми є виключно хемогетеротрофами, оскільки кінцевим джерелом Карбону для них завжди є лише CO₂.

Спільним для міксотрофного та фотогетеротрофного живлення є здатність використовувати світлову енергію, але вони відрізняються за джерелами отримання Карбону.

На підготовчому етапі в лізосомах продовжуватиметься розщеплення біополімерів до мономерів, проте АТФ на цьому етапі все одно не утворюватиметься, а енергія розсіюватиметься у вигляді тепла.

Енергетична ефективність розщеплення 1 моль глюкози різко впаде, оскільки організм втратить можливість отримати найбільшу частку енергії (2600 кДж) на кисневому етапі.

Клітина зможе повністю компенсувати нестачу білків, синтезуючи всі необхідні амінокислоти з нітратів та амонію, які містяться в навколишньому середовищі.

Для процесів анаболізму (синтезу власних речовин) клітинам цього організму критично необхідне постійне надходження Нітрогену саме в органічній формі (амінокислоти, білки).

У плоских червів органами виділення є протонефридії (видільні трубочки), тоді як у кільчастих червів сформувалися складніші метанефридії.

Еволюційне ускладнення органів виділення у безхребетних тварин має таку послідовність:

зелені залози ракоподібних ---------- протонефридії плоских червів ------------ метанефридії кільчаків.

Мальпігієві судини є органами виділення комах, а нирки — органами виділення ссавців.

Нирки є спеціалізованими органами виділення хребетних тварин (зокрема ссавців), які забезпечують фільтрацію крові та видалення кінцевих продуктів обміну (сечовини, надлишку солей та води).