Ольга Кобилянська «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс»). Цитатний диктант

Вказати ім'я персонажа: «Навчила мене її розуміти й відгадувати по "мотивах", одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика»

Хто з героїнь: «…вічно шукала гармонії»?

Хто «Була вже майже укінченою артисткою і працювала саме над одним образом, який хотіла продати і поїхати до Італії, щоб побачити тамошню штуку та найти й собі дорогу до неї. Мала двадцять і кілька років, була знімчена полька і брала своє заняття дуже поважно. Дразлива і химерна, коли малювала, була в щоденнім житті наймилішою людиною»?

Вказати ім'я персонажа: «Вчилася музики, і язиків, і прерізних робіт ручних, ба — і все інше, що лише можна було, забирала я в себе, щоб стало колись капіталом і обернулося в хосен. Маєтку я не мала, а життя, вибагливе, мов молода дівчина, жадало свого»

Хто «була з доброї родини і, хоч не розпоряджала великими фондами, була претензіональна і розпещена»?

Хто про себе говорить так: «Я — артистка і живу відповідно артистичним законам»?

Вказати персонажа, про якого йде мова: «….міщанським розумом, вузькими домашньо-практичними поглядами і старосвітськими замахами жіночності…старим типом»

Хто «слова "стара панна" ненавиділа»?

Хто з героїнь розмірковує так: «…незамужня жінка — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено… Будемо людьми, що не пішли ані в жінки, ані в матері, а розвинулися так вповні»?

Вказати опис персонажа, опис якого наведено: «Була гарна сама собою. Ясна, майже попеляста блондинка, з правильними рисами і дуже живими блискучими очима. Збудована була прегарно... в своїх постановах була скора й консеквентна…»

Хто «Любила над усе елеганцію, називаючи се третьою важною заповіддю в умовах до щастя; бувала через се не раз навіть несправедлива в осуді людей, але до елеганції тягло її, мов дитину до чічки»?

«….білет ... Був вузької продовгуватої форми з золотими беріжками. На нім не було нічого написано і лише ледве замітний тонкий запах ….ішов від нього...». Який запах ішов від нього?

Вказати персонажа, опис якого подається: «темне, лагідно лискуче густе волосся, уложене обережно в грубий вузол, і два рази оксамиткою обвиту голову, і потрохи лице з профілю. Профіль був у неї справді чисто класичний. Чоло й ніс творили одну м'яку лінію... Спадисті її рамена надавали їй ціху якоїсь панськості, певності...».

«Я чула не раз сей етюд, чула й забувала наново, але коли вона грала його і кілька разів раз по раз, — я неначе інший слух дістала». Вказати автора етюду.

Хто «Була дуже мила в обходженні, легка, ледве замітна собою, але мовчалива і дуже поважна»?

У кого «…батько був директором при однім великім банку і, стративши маєток, помер наглою смертю, а її мати живе при своїм браті, старім кавалері, прикована від кількох років прикрою недугою до крісла»?

Яка дивна привичка була у Софії Дорошенко?

Хто про себе говорить так: «Я понищила б усіх своєю любов'ю, діти й мужа… Я не з тих, що вміру люблять!»?

Хто «…Восени мала їхати до Відня, до консерваторії і відразу вступити на третій рік»?

У якому місяці померла Софія?

Хто «…Повернула по трьох роках побуту з Італії і привезла з собою прекрасного дволітнього хлопчину, темного, мов із бронзи, з її очима»?

Хто "...мала багато поклонників, але сама не залюблювалася ніколи. Говорить годинами про них, подивляє в них, що красне, аналізуючи майже всі прикмети їх істот; а проте не чіпається її любов; противно, обсміває їх не раз, як малих хлопців. А вже як розпічне яку працю, то й не згадувати їй про такі речі..."?

Про що йде мова: "Чорний, з дорогого дерева, прикрашений на краях арабесками з перлової матиці, лискучий, мов дзеркало. Коли вносили його, вона сама прийшла за людьми, що привезли його. Сама вибрала місце, де мав стояти, і власною рукою поуставляла скляні підставки, на яких мав стояти"?

"Ганнуся не дізналася ніколи, як причинилися її без думки кинені слова до сумної події...". Які слова?