Ольга Кобилянська «Людина»

Значення «звільнення від залежності, скасування якихось обмежень» має слово емансипація.

Ольга Кобилянська присвятила свій твір Лесі Українці.

Перша назва твору «Вільна жінка».

Пан Епамінондас Ляуфлер працював цісарсько-королівським лісовим радником.

Мати посилала доньок вчитися музики й французької мови.

Пані радникову дуже непокоїло те, що дві середні дочки, Олена й Ірина, любили безтурботне життя.

У матері викликали сором і лють слова доньки Олени про багатого чоловіка та переїзд до столиці.

Погляди сестер Ляуфлерів (Олени та Ірини) щодо емансипації жінки поділяв студент-медик Стефан Лієвич.

Пані радникова ненавиділа Стефана Лієвича ще й за те, що він ніколи не знаходив доброго слова для її сина.

Коханий Олени Стефан Лієвич змушений поїхати на два роки, щоб заробити грошей на весілля.

Батьки бажають видати заміж Олену без її на те згоди за К-го.

Про кохання Олени до Стефана Лієвича батько дізнався від візника.

Олена каже лікареві, що шлюб без любові – це брудні стосунки, що вона готова боротися із незлагодами життя, бо вона жінка.

Учителька Маргарета, почувши про небажання Олени вийти заміж за К-го, переконувала у протилежному.

Герман-Євген-Сидор Ляуфлер, брат Олени, застрелився через програну величезну суму грошей.

Олена звернулася до швагра (чоловіка старшої сестри) з проханням позичити їм грошей задля сплати боргів.

Олена перед шлюбом з Фельсом зайнялася дивною роботою – генеральним прибиранням у будинку.

Зображення життя освіченої бідної жінки в глухому провінційному містечку – це ідея повісті.