Олесь Гончар «Собор»

Жанр твору - проблемно-філософський роман.

Центральний образ роману - собор.

Основне місце дії – Вовчуги.

Збереження духовних святинь, без яких людина перестає бути людиною, – така тема твору.

Часові рамки подій відбуваються протягом одного року.

Твір починається діалогом Віруньки і студента.

Країна, куди Іван Баглай поїхав у відрядження, – Італія.

Причина, через яку Єльці довелося покинути школу, - безгрошів’я.

Собор слугував складом для комбікорму.

«Юшкоїд», «батькопродавець», втілення духу кар’єроманії — герой роману «Собор» Ягор Катратий.

Ягор Катратий – батько Олени Чечіль.

Мета приїзду Єльки в Зачіплянку - вступати у театральне училище.

Побудували собор козаки.

Роман Орляченко – це далекий родич Єльки.

«Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..» — виголошує учитель Хома Романович.

Собор був побудований на знак прощання із Січчю.

Обставини, за яких Єлька познайомилася з Ізотом Івановичем, - коли старий металург приїздив у гості до Ягора.

Проєкт очисних споруд для металургійного заводу зробив Микола Баглай із заводським механіком.

Нечуйвітер – це Ізот Лобода.

Єлька і Микола освідчувались в коханні на березі Скарбного.

Ізот Іванович помер у човні від серцевого нападу.

Семен Таратута зі своєю компанією влаштували п’яну оргію у міській раді.

Микола Баглай, захищаючи собор від п’яної компанії, отримав постріл у серце.

Роман закінчується на позитивній думці Івана Баглая про красу свого краю.