Олександр Маркуш "Дараба розбилася"

На річці Тиса під час повені.

У лісі біля полонини

На березі озера.

На сільській дорозі.

Василь Грицан і Марійка.

Юра Палійчук і Марійка.

Василь Грицан і Юра Палійчук.

Василь і його брат.

Хотів пришвидшити рух дараби.

Намагався врятувати дарабу.

Хотів, щоб їхню суперечку вирішила доля (Гамованка).

Не втримав сокири в руках.

Через спадщину

Через гроші.

Через Марійку.

Через землю.

Заслав сватів раніше за Василя.

Поширював неправдиві чутки про Василя.

Викрав Марійку.

Обманув її батьків.

Втрата коханої.

Зрада побратима і нещастя Марійки.

Розбита дараба.

Осуд односельців.

Що він хоче попросити вибачення.

Що Марійка завжди кохала Василя.

Що він не любив Марійку.

Що він покине село.

Василь урятував Юру.

Обидва герої залишилися живими.

Марійка врятувала Василя.

Обидва побратими загинули у воді.

Епітет.

Порівняння.

Персоніфікація (уособлення).

Гіпербола.

Василь збив сокирою своє кермо.

Василь пригадав Юрі їхню давню дружбу.

Юра зізнався, що Марійка кохала Василя.

Марійка дізналася про зраду Юри.

Був вірним побратимом Юри.

Хотів помститися Юрі будь-якою ціною.

Прагнув уберегти добре ім'я Марійки.

Довірив вирішення своєї долі випадку.

«Темна хмара нависла над Апецькою».

«Річка почала скаженіти».

«Посеред розбурханої води пливла дараба».

"Навечір збігла повінь, розсміялася долина"