Конструктор тестів
1
Як звати головного героя оповідання "Скарб"?
2
Якими були батьки героя?
3
Про кого з героїв йдеться: "Цілісінький рік не дасть йому порога переступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б"?
4
З якої причини мати бігала по селі, шукаючи забаганки сина?
5
Скільки років було синові, коли вона його так і не пускала на вечорниці і чим вона це пояснювала?
6
Кому належать слова: "Як бог милосердний пошле йому щастя, то без батька і без матері житиме ще лучче, як за їх"?
7
Як називається один із засобів характеротворення, типізації та індивідуалізації персонажів, опис зовнішності: "Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. Та од чого б їм і пошерхнуть? Зроду не то щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимести хату?" Про кого йдеться?
8
На які свята парубки пішли шукати скарб і кого кликали з собою?
9
Встановіть послідовність сюжетну опопвідання "Скарб"
Після смерті батьків Павлуся доглядали наймити, за яких він жив спокійним, розміреним життям.
У заможній родині був син Павлусь, якого мати дуже опікала
Хорт, впавши на поміст, перетворився у дукати.
Незабаром Лежень одружився, були діти, але працьовиті, покірні, слухняні, всі в дружину
Одного разу хлопці вирішили піти шукати скарб і запропонували до цього залучити і Лежня
Так Павлусь спав, спав, спав, поки не заснув навіки.
10
Яке прізвисько було у Павлуся в селі?
11
Чим закінчується оповідання?
12
Установіть відповідність між героєм твору та цитатою про нього.
Павлусь
Цілісінький рік не дасть йому порога переступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не тощо штовхнув, а й не доторкнувся б».
Наймит
«— Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам бог того схотів!»
Мати
«— Не піду! — пробубонить та й очі заплющить.
— Чому? — питають.
— Далеко. Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов».
Парубки
«..дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село.
«— Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя.
Як ти з нами будеш, то, може, бог дасть, і знайдемо скарб».
Рефлексія від 41 учня
Сподобався:
Так: 30
Ні: 11
Зрозумілий:
Так: 29
Ні: 12
Потрібні роз'яснення:
Ні: 35
Так: 6