«Казка про калинову сопілку» — повість Оксани Забужко, вперше опублікована 2000-го року видавництвом «Факт». Була перевидана видавництвом «Комора» у 2013-му році. Повість перекладалася польською, чеською, фарсі, з успіхом виставлялася на театральних сценах в Україні та за кордоном.
В основу твору Оксани Забужко покладено народну «Казку про дивну сопілку», мотив та основа сюжету якої пов'язані із перетворенням людини‚ живої душі на дерево. Відомим варіантом цього твору є «Калинова сопілка», вперше записана у 50-х роках ХІХ ст. Саме казка стала для автора фундаментом для філософського oбґрунтування «жіночої трагедії Каїна і Авеля», в якій визначальну роль відіграв шлюб сили зла з людською душею. Розібравшись у стосунках між жінками-сестрами, які поділені на «бабину дочку» і «дідову дочку», письменниця подає повість як історію гріха. Тут Оксана Забужко досліджує вічні питання, що споконвіку хвилюють людину: звідки проростає зло в нашій душі, чи можна зупинити злочин, розпізнавши його в зародку. Жіноча версія легенди про Каїна і Авеля обертається напруженою психологічною драмою, старовинний бароковий колорит якої тільки додає їй універсального чару.