Офіційно - діловий стиль. Ознаки офіційно - ділового стилю.

це стиль художньої літератури

це стиль документів

це стиль, який використовується в побуті

з появою універсалів, грамот , листів гетьманської та полковницьких канцелярій у середині ХVІІІ ст.

  У ХІV ст. виникли грамоти «як документи спеціального жанру

після введення в Х ст. писемності

Наявність реквізитів

наявність образності , емоційності та індивідуальної авторської своєрідності

Наявність усталених мовних зворотів

використання слів виключно в прямому значенні

мовлення, яке фіксується графічними, матеріальними знаками й сприймається зором.

 мовлення однієї службової особи перед іншою або перед колективом чи зібранням.

це спілкування людей під час виконання ними службових обов'язків

Довідка

Пан Москалець Андрій Володимирович мешкає в м. Києві з 5 липня 1988року за адресою: вул. Дачна, 5, кв. 6. Займає загальну житлову площу 36 кв. метрів. Довідка видана для подання у Старокиівський райвиконком.

Начальник житлово-експлуатаційної контори

І. Л. Єрмоленко

Звенигородський повіт — пишний куточок України, край садків, Шевченкова батьківщина! Пишна Шевченкова пісня вилинула з розкішного краю, убраного в чудові старі садки. Од самого берега Росі, на південь, де Канівський повіт межується з Звенигородським, починається такий рай, якого трудно знайти на Україні. Дрібні та круті гори од самої Росі йдуть ніби крутими хвилями. По крутих горах, по глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси. Усі села суспіль ніби залиті старими садками, їдеш селами, неначе густими лісами: по обидва боки улиць скрізь стоять садки, наче зелені стіни 

Доручення

Я, студент факультету ветеринарної медицини I курсу 5 групи Міщенко Валентин Вадимович, доручаю Левицькій Вікторії Іванівні одержати належну мені стипендію за лютий 2010 р. у розмірі 600 (шістсот) гривень.

Доручення дійсне до 1 травня 2010 р.

05.03.2010 р. (підпис) В. В. Міщенко

Підпис студента Міщенка В. В. засвідчую:

Декан факультету

ветеринарної медицини ПДАА (підпис) І. І. Панікар

Нація має нині перед собою безліч проблем. Та чи не най­більшу тривогу викликає в нас занедбаність духовної сфери. А література? Чи багато важить її голос в цих справді екстремальних умовах? Навіть від гостей із діаспори чує­мо скарги, що на Хрещатику не видно української книжки, що центральну артерію столиці дедалі більше заполонює брудне низькопробне чтиво, проти якого дезорієнтований читач навряд чи має захисний імунітет.

Наша класична література завжди стояла на варті моральної чистоти народної душі, духовного здоров'я нації (О. Гончар).