Однорідні й неоднорідні означення

Невеликі карі очі блищали з-під чорних брів.

Обережні приглушені кроки наполохали сарну.

Бурхливе вранішнє море хлюпало в сонний берег.

Легка синювата пара здіймалася над розігрітою землею.

Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.

З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист.

У хаті стояв густий передсвітанковий морок.

Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

Величезна скляна будівля виросла перед нашими очима.

Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

Під осінніми високими зорями затихають оселі.

У гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.

Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.

Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.

Уже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.

У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.

Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.

Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.

Ліворуч на стіні чорніли ковані двері вгорі високий критий залізом дах.

Настала ніч довга, беззоряна, глуха.

Крізь прозорі хмарки іноді пробивається рожевий, сонячний промінь.

Я так люблю твої листи - і сумовиті, і лукаві.

До прийнятття християнства на вибір імені впливали або пора року, або назви тварин і дерев, або зовнішні риси людини.

Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк.

З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Чарами віє від необмеженого синього простору.

Ранковий легкий вітер розганяв залишки туману.

Усе приймало незвичайний казковий характер.

Набачився ланів зелених золотих набачився надихався напився.

Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою.

Уже українське щире слово почув збагнув і визнав світ.

У світ ідемо кроками щирими гостинними.

Навіть через вікна було видно як пухнасті сніги одсвічувались рожевими малиновими бризками зорі.

Різкий північний вітер немилосердно бив в обличчя.

За шкільними партами схилилися чорняві біляві русяві голівки.

Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи.

Сірі широко розплющені очі дивились на світ з упевненою довірливістю.

А Данило сідає на поріжку, розв‘язує ганчір‘я і по черзі розпинає в руках подрані сорочки, штани, піджаки, кофти.

Б Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули.

В Яка це добра і світла година, коли село їде на Великдень до церкви.

Г Свячена вода скроплює паску і нашу долю.

А І сонце, й день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить.

Б Осінній ліс був легкий і прозорий од жовтого листя та від блідого проміння.

В Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени.

Г Марко всього везе, та не знає, що діється вдома.

А Тугі м‘ячі ударів або злітали вгору й падали на плоскі покрівлі будинків, або скочувались униз.

Б В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

В Риба з моря – не тільки користь, улюблена їжа, а й утіха для ока.

Г Наша дума, наша пісня не вмре, не загине.

А Закони вод вітрів і хмар і світла відкрились нам у ті далекі дні.

Б Тієї осені не було нам спочинку ні вдень ні вночі.

В Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди і творимо життя незборне молоде.

Г Люблю я тебе вдень і вночі вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові.

А Прийшла зима - і все заснуло навкруги.

Б Лісове озеро покрилося тонкою кригою.

В Сніг падає на мерзлу землю, дерева й кущі.

Г У холодному небі зими виблискували зорі.

А Узимку калина вабить нас червоними гронами.

Б Срібно-білий сніг весело порипує під ногами.

В Ялинами й соснами милуюся взимку.

Г Кущі глоду на галявині й у лузі вкрилися пухнастим снігом.

А Гучний дзвінок у коридорі просвітив велику перерву.

Б Над монастирем повільно сходить сонце.

В Дмитро Білоус виступає як поет, перекладач, критик.

Г Стрепенувшись, ліс задзвенів пташиними голосами.

А Вже листопад піднявся з-за дубів, і гай знімає золоту перуку.

Б Дали в дорогу різних почастунків, лящів, тарані і місцевих трунків.

В До них належить Київ, столиця України, древній стольний град Київської Русі, одне з найчарівніших міст світу.

Г Сплять озера і гаї.