Обставина. Види обставин

Від переляку на його лобі виступив холодний піт.

Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Кулі прошивали повітря щоразу густіше.

Між осик білих по траві стежки навхрест переплутались.

Повітря дрижало від грому пострілів.

Зненацька від Десни полетіло сухе сіно.

На чужій ниві все ліпша пшениця.

Коли старанно косять, то сіна взимку не просять.

Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби гостриш.

Взимку літа не доженеш.

Порожній колос вище над усіх стоїть.

3 глибокої борозни високий хліб росте.

Лихий гість і господаря з хати вижене.

На Івана Богослова хто не посіяв жита, не варт і доброго слова.

В кожній неправді є половина правди.

Не жалкуй на сусіда, коли сам спиш до обіду.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

В пригоді пізнавай приятеля.

Його й муха крилом вб'є.

Дощі випадали щоденно.

У Хоролі всього доволі.

Після грози випали ще дощі тихі, з сонцем.

Враз угорі над моїм смутком обізвались бентежні звуки далеких дзвонів.

Поволі загусають сутінки над полями.

Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Ми у грозах радісно зростали, щоб у дні ці сонячні прийти.

Між зелено-синіми тополями висвічує водами на сонці мирний і лагідний Серет.

І собака взимку про хату думає

Від березневих дощів земля квітне.

Людина приходить в життя для щастя.

Птахи лишилися зимувати у нас.

Учитель попросив дітей прочитати книжку.

Пролунав наказ відступати.

До нових віників пам'ятатимемо.

Ти маєш право мислити по-своєму, але навряд чи зможеш одягтися не так, як усі.

Цю книжку будеш читати , коли більше каші з’їси.