1
«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню твору, у якому є рядки
2
Свобода, золото, болото – ключові слова твору, у якому автор звеличує
3
До ліро-епосу належать обидва твори в рядку
4
«Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства» – сказано про героїню, яка
5
Óбрази гетьмана Полуботка, замученого в «темній темниці», та козаків, на кістках яких цар «заклав столицю», підсилюють викривальну суть твору
6
«Тобі потрібно розширити горизонт і поглянути на життя, яким воно є, а не в ізольованому фокусі – розбишацтві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а, навпаки, – зі світової точки на розбійницький притон», – писав брат у листі до
7
На малюнку зображено першу зустріч

8
Язичницький обряд добування «живого вогню» на полонині зображено у творі
9
Поетові-шістдесятнику належать рядки
10
Уривок «Сусіда мій по нарах молиться уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?..» містить натяк на автобіографічний підтекст твору
11
Велич особистості з багатим духовним світом, незнищенність українського народу і глибока віра в його духовну силу – така ідея твору
12
Рядки з вірша «Журба» Леоніда Глібова
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!..
перегукуються з провідним мотивом твору
13
Кононівським полям присвячено
14
«Рідну землю покидали, уклін їй складали, береги сльозами поливали і довго-довго руками та шапками з моря Чорного махали, у краї чужі, далекі, за тридесять земель-морів, на край світу мандрували, щастя-долі шукали», – розповідає про долю переселенців герой твору
15
Ознаки постмодернізму відчутно в рядках
16
Крутянська пісня
Спом’янімо в пісні славу Крутів,
найсвятіше з наших бойовищ!
Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє.
Підіймімо наші душі ввиш!
Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль.
Крути! Крути! Час розплати близько,
вже червоний ворог кари жде.
Крути! Крути! Вічне бойовисько
за майбутній, за світліший день.
Крути! Крути! Мужність і посвята,
вірність, що міцніша понад смерть.
Крути! Крути! Горда і завзята
кличе пісня і веде вперед!
Богдан-Ігор Антонич
Твір написано в тому жанрі, що й
17
Крутянська пісня
Спом’янімо в пісні славу Крутів,
найсвятіше з наших бойовищ!
Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє.
Підіймімо наші душі ввиш!
Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль.
Крути! Крути! Час розплати близько,
вже червоний ворог кари жде.
Крути! Крути! Вічне бойовисько
за майбутній, за світліший день.
Крути! Крути! Мужність і посвята,
вірність, що міцніша понад смерть.
Крути! Крути! Горда і завзята
кличе пісня і веде вперед!
Богдан-Ігор Антонич
Авторові твору належать також рядки
18
Крутянська пісня
Спом’янімо в пісні славу Крутів,
найсвятіше з наших бойовищ!
Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє.
Підіймімо наші душі ввиш!
Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль.
Крути! Крути! Час розплати близько,
вже червоний ворог кари жде.
Крути! Крути! Вічне бойовисько
за майбутній, за світліший день.
Крути! Крути! Мужність і посвята,
вірність, що міцніша понад смерть.
Крути! Крути! Горда і завзята
кличе пісня і веде вперед!
Богдан-Ігор Антонич
Ідею твору найточніше передано в прислів’ї
19
Крутянська пісня
Спом’янімо в пісні славу Крутів,
найсвятіше з наших бойовищ!
Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє.
Підіймімо наші душі ввиш!
Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль.
Крути! Крути! Час розплати близько,
вже червоний ворог кари жде.
Крути! Крути! Вічне бойовисько
за майбутній, за світліший день.
Крути! Крути! Мужність і посвята,
вірність, що міцніша понад смерть.
Крути! Крути! Горда і завзята
кличе пісня і веде вперед!
Богдан-Ігор Антонич
Провідним художнім засобом третьої строфи є
20
Крутянська пісня
Спом’янімо в пісні славу Крутів,
найсвятіше з наших бойовищ!
Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє.
Підіймімо наші душі ввиш!
Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль.
Крути! Крути! Час розплати близько,
вже червоний ворог кари жде.
Крути! Крути! Вічне бойовисько
за майбутній, за світліший день.
Крути! Крути! Мужність і посвята,
вірність, що міцніша понад смерть.
Крути! Крути! Горда і завзята
кличе пісня і веде вперед!
Богдан-Ігор Антонич
Героїв Крут також возвеличено у творі, у якому є образи
21
Бенгальський тигр
…Непоганий i такий іще спосіб.
Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до Брахмапутри ходять воду пити.
Яма та зверху добре маскується всякими вітами, ліанами, тропічною папороттю i т. iн.
Тигри йдуть воду пити увечерi, як уже смеркне.
На цей час ви залазьте в ту яму.
Залiзли й сидiть тихо-тихо.
Нi курити, нi чхати, нi кашляти не можна, бо наполохаєте тигра.
Ось iде тигр.
Вiн не зовсiм iще очухався пiсля сну, потягається, позiхає, чухає за вухом...
Ну, й не помiтить, коли: шелесть у яму!
Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочiть.
Тигри страшенно лоскоту бояться... (Через те, мiж iншим, вони дуже ревнивi!)
Як тiльки ви його вхопили обома руками попiд пахвами, вiн зразу починає страшенно реготатись.
Але ви не пускайте його, боже вас борони! – бо з’їсть!
Лоскочiть, i лоскочiть, i лоскочiть!
Вiн качатиметься регочучись по ямi, i ви качайтесь iз ним...
Аж поки вiн не крикне:
— Ой, не можу! Пусти!
I ляже, мов непритомний.
Але ви ще з пiв години полоскочiть, тодi пускайте.
Готовий!
Залоскотаний тигр мертвiший од мертвого…
Остап Вишня
За жанром це
22
Бенгальський тигр
…Непоганий i такий іще спосіб.
Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до Брахмапутри ходять воду пити.
Яма та зверху добре маскується всякими вітами, ліанами, тропічною папороттю i т. iн.
Тигри йдуть воду пити увечерi, як уже смеркне.
На цей час ви залазьте в ту яму.
Залiзли й сидiть тихо-тихо.
Нi курити, нi чхати, нi кашляти не можна, бо наполохаєте тигра.
Ось iде тигр.
Вiн не зовсiм iще очухався пiсля сну, потягається, позiхає, чухає за вухом...
Ну, й не помiтить, коли: шелесть у яму!
Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочiть.
Тигри страшенно лоскоту бояться... (Через те, мiж iншим, вони дуже ревнивi!)
Як тiльки ви його вхопили обома руками попiд пахвами, вiн зразу починає страшенно реготатись.
Але ви не пускайте його, боже вас борони! – бо з’їсть!
Лоскочiть, i лоскочiть, i лоскочiть!
Вiн качатиметься регочучись по ямi, i ви качайтесь iз ним...
Аж поки вiн не крикне:
— Ой, не можу! Пусти!
I ляже, мов непритомний.
Але ви ще з пiв години полоскочiть, тодi пускайте.
Готовий!
Залоскотаний тигр мертвiший од мертвого…
Остап Вишня
В уривку Остап Вишня використав
23
Бенгальський тигр
…Непоганий i такий іще спосіб.
Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до Брахмапутри ходять воду пити.
Яма та зверху добре маскується всякими вітами, ліанами, тропічною папороттю i т. iн.
Тигри йдуть воду пити увечерi, як уже смеркне.
На цей час ви залазьте в ту яму.
Залiзли й сидiть тихо-тихо.
Нi курити, нi чхати, нi кашляти не можна, бо наполохаєте тигра.
Ось iде тигр.
Вiн не зовсiм iще очухався пiсля сну, потягається, позiхає, чухає за вухом...
Ну, й не помiтить, коли: шелесть у яму!
Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочiть.
Тигри страшенно лоскоту бояться... (Через те, мiж iншим, вони дуже ревнивi!)
Як тiльки ви його вхопили обома руками попiд пахвами, вiн зразу починає страшенно реготатись.
Але ви не пускайте його, боже вас борони! – бо з’їсть!
Лоскочiть, i лоскочiть, i лоскочiть!
Вiн качатиметься регочучись по ямi, i ви качайтесь iз ним...
Аж поки вiн не крикне:
— Ой, не можу! Пусти!
I ляже, мов непритомний.
Але ви ще з пiв години полоскочiть, тодi пускайте.
Готовий!
Залоскотаний тигр мертвiший од мертвого…
Остап Вишня
Автору «Бенгальського тигра» також належить твір, у якому йдеться про
24
Бенгальський тигр
…Непоганий i такий іще спосіб.
Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до Брахмапутри ходять воду пити.
Яма та зверху добре маскується всякими вітами, ліанами, тропічною папороттю i т. iн.
Тигри йдуть воду пити увечерi, як уже смеркне.
На цей час ви залазьте в ту яму.
Залiзли й сидiть тихо-тихо.
Нi курити, нi чхати, нi кашляти не можна, бо наполохаєте тигра.
Ось iде тигр.
Вiн не зовсiм iще очухався пiсля сну, потягається, позiхає, чухає за вухом...
Ну, й не помiтить, коли: шелесть у яму!
Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочiть.
Тигри страшенно лоскоту бояться... (Через те, мiж iншим, вони дуже ревнивi!)
Як тiльки ви його вхопили обома руками попiд пахвами, вiн зразу починає страшенно реготатись.
Але ви не пускайте його, боже вас борони! – бо з’їсть!
Лоскочiть, i лоскочiть, i лоскочiть!
Вiн качатиметься регочучись по ямi, i ви качайтесь iз ним...
Аж поки вiн не крикне:
— Ой, не можу! Пусти!
I ляже, мов непритомний.
Але ви ще з пiв години полоскочiть, тодi пускайте.
Готовий!
Залоскотаний тигр мертвiший од мертвого…
Остап Вишня
Остап Вишня також є автором рядків
25
енгальський тигр
…Непоганий i такий іще спосіб.
Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до Брахмапутри ходять воду пити.
Яма та зверху добре маскується всякими вітами, ліанами, тропічною папороттю i т. iн.
Тигри йдуть воду пити увечерi, як уже смеркне.
На цей час ви залазьте в ту яму.
Залiзли й сидiть тихо-тихо.
Нi курити, нi чхати, нi кашляти не можна, бо наполохаєте тигра.
Ось iде тигр.
Вiн не зовсiм iще очухався пiсля сну, потягається, позiхає, чухає за вухом...
Ну, й не помiтить, коли: шелесть у яму!
Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочiть.
Тигри страшенно лоскоту бояться... (Через те, мiж iншим, вони дуже ревнивi!)
Як тiльки ви його вхопили обома руками попiд пахвами, вiн зразу починає страшенно реготатись.
Але ви не пускайте його, боже вас борони! – бо з’їсть!
Лоскочiть, i лоскочiть, i лоскочiть!
Вiн качатиметься регочучись по ямi, i ви качайтесь iз ним...
Аж поки вiн не крикне:
— Ой, не можу! Пусти!
I ляже, мов непритомний.
Але ви ще з пiв години полоскочiть, тодi пускайте.
Готовий!
Залоскотаний тигр мертвiший од мертвого…
Остап Вишня
Справжнє прізвище автора твору «Бенгальський тигр» –
26
Увідповідніть назву твору (1–4) з його художніми óбразами (А – Д).
«Мартин Боруля»
копа, Сторож, боярин, метавка
«Чорна рада»
дорога, хутір, ридван, Печерський монастир
«Кайдашева сім’я»
горб на дорозі, шинок, мотовило, Бієвці
«Захар Беркут»
двужон, Піски, земство, становий
п’яльці, казначейство, регістратор, Трандалєв
27
Увідповідніть назву твору (1–4) з його ключовими словами (А – Д).
«Катерина»
Прометей; чурек і сакля; Яків де Бальмен
«Сон»(«У всякого своя доля…»)
на багнищі гóрод; блюдолизи; цариця-небога
«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
покритка; Московщина; чужі люде
«Кавказ»
степ широкий; Дніпро і кручі; сім’я вольна, нова
своя правда, і сила, і воля; добра слава України
28
Поєднайте назву твору (1–4) з його уривком (А – Д).
«Зачарована Десна»
«Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму…»
«Моя автобіографія»
«Але мати не спала.
Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя у свої сухі старечі долоні й схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її м’ятежний син, зовсім замучив себе...»
«Я (Романтика)»
«Померкло, стерлося все. Навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне. Ти – як жива. Бо далекі Рудні гори скрізь ідуть за мною, ближчають з кожним днем, щодалі ширше розгортаючись у своїй трагічній чарівності…»
«Майстер корабля»
«I от коли пригадаєш життя своє, то приходиш до висновку, що таки справді письменника супроводять в його житті явища незвичайні, явища оригінальні, i коли б тих явищ не було, не була б людина письменником, а була б порядним інженером, лікарем чи просто собі толковим кооператором. Підскочать оті явища – i записала людина…»
«Мої спогади я присвячую молодим, сміливим і чуйним, їм віддаю я на суд юнацькі помилки й перемоги, щоб збудити їхні думки, щоб спонукати їх на шукання яскравіших просторів і горизонтів. Я не виходив кілька день з монтажної кімнати. Одна з чергових картин була закінчена, режисер показав її дирекції, а зараз ми сидимо з ним удвох між рулонами плівки і скорочуємо…»
29
Узгодьте назви двох творів (1–4) та (А – Д), що належать до одного жанру.
«Я (Романтика)»
«Модри Камень»
«Майстер корабля»
«Сом»
«Моя автобіографія»
«Мина Мазайло»
«Захар Беркут»
«Тіні забутих предків»
«Тигролови»
30
Поєднайте ім’я письменника (1–4) з висловлюванням (А – Д) про нього.
Василь Стус
«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією… Так, у вересні 1965 року, під час прем’єри фільму С. Параджанова “Тіні забутих предків” у Києві, узяв участь в акції протесту проти масових політичних репресій у Радянському Союзі…»
Іван Драч
«Поет-патріот і воїн за духом, ще у 20-х роках минулого століття на фронтах громадянської війни у складі добровольчої армії УНР захищав суверенність Вітчизни, осмислював поразку її в закордонних таборах для інтернованих осіб і розвивав ідею утвердження державності України, перебуваючи на теренах чехословацької еміграції…»
Андрій Малишко
«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…»
Павло Тичина
«Його перші спроби вражали всіх сучасників. Він був особливим, бо в ньому поєдналося все – він був і музикантом, і художником, і поетом. Дивовижної чистоти і святості ця людина була. І як його стали ламати і крутити… Але попри все він зумів відбутися як великий поет на початку своєї діяльності…»
«Митець приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою…»
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0