Неоромантизм в українській літературі

напрям у мистецтві останньої третини 19 – першої чверті 20 ст., який реалізується у відтворенні художником безпосереднього враження від об’єкта споглядання

стильовий напрям у культурі, літературі, мистецтві та соціогуманітарних науках, який традиційно пов’язують із модерністсь­кими реакціями на позитивізм і натуралізм кінця 19 – початку 20 століть

(від італ. – вибагливий, химерний) – це стиль, але не як художня реалізація методу, а як універсальна категорія художньої творчості, що охоплює всі її рівні

це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки

людина добра, непристосована до жорстокості світу, вміє співчувати та любити

самотня людина, яка перебуває у межовій ситуації

як кожна людина в житті, не обмежений якоюсь одною характеристичною рисою характеру

непересічна сильна особистість, нерідко наділена рисами «надлюдини», вигнанець, що протистоїть суспільній більшості, шукач романтики та пригод

динамізм, драматизм, вольове начало, загострений патріотизм, увага до національно-суспільних проблем, туга за героїзмом, уславлення активної людини

правдиве відтворення дійсності в її типових рисах

описування почуттів, занурення у думки героя, вони спонукають читача уявляти образи не як чіткі форми, а як ніжні картини намальовані аквареллю

прагнення передати у своїх творах безпосереднє враження від середовища

Редьярд Кіплінґ

Джоан Ролінґ

Артур Конан Дойль

Франческо Петрарка

Джек Лондон

Віктор Гюго

Лесі Українки

Василя Стефаника

Олександра Довженка

Ольги Кобилянської

три

чотири

два