Народні загадки про звірів

І вдень, і вночі у кожусі на печі.

Б’ється, стука молоток, поправляє нам садок.

Хто з води виходить сухим?

Пролетіло на хвості та й сховалось в хворості.

Хто спить, а очей не заплющує?

Без рук, без ніг, а по землі ходить.

Повзун повзе, на базар голки везе.

Хто родиться з бородою?

Йде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка.

Кругом бочки бігають клубочки.

Маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило.

Двічі родиться, а раз умирає.

Сидить у куточку і тче сорочку.

На дворі і на току —
Скрізь луна : «Ку-ку-рі-ку!»
Гордо птах цей походжає,
Дуже пишний хвостик має,
Шпори, гребінець чарівний.
Що за птах цей, дітки?

Хто боком спить, а лежачи їсть?

Живу я там, де вічний лід.
Ловлю я рибу на обід.
В кожусі білому завжди
Виходжу часто я з води.
Умію плавати й пірнати…
А як мене, малята, звати?

Лежить на сіні, сама не їсть й іншим не дає.

Хто на собі ліс носить?

Є крила, а не літає.

До квіточки лечу,
Лечу-дзижчу.
Дзум-дзум-жу-жу!
— Як звуть, не скажу.