Михайло Коцюбинський. Повість "Тіні забутих предків"

Прочитайте уривок повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків".

"(Він) був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню."

У наведеному фрагменті подано портрет

Прочитайте фрагмент повісті.

" (Вона) була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю. Правда, вона любила пишне лудіння, і немало десь піде грошей на шовкові хустки та дорогі згарди".

У наведеному уривку подано портрет

Прочитайте фрагмент повісті.

"Веселість все розпалилась. Робилось душно, люди пріли у кептарах, дихали випаром поту, нудним чадом теплого воску та запахом трупа, що вже псувався. Всі говорили вголос, наче забули, чого вони тут, оповідали свої пригоди і реготались. Махали руками, гупали один одному в спину і моргали на челядь".

У наведеному уривку описується обряд

Прочитайте уривок:

«Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити з скелі у кутіж… Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки. Затуляв вуха, щоб не чути зрадливого шуму…».

Так герой відреагував

Прочитайте уривок:

«Став проти хмари, одна нога наперед і склав руки на грудях. Закинув назад бліде обличчя і вперед похмурим оком у хмару. Стояв так довгу хвилину, а хмара ішла на нього…так само міцно стояв, і кучері вились на голові в нього, як у гнізді гадюки».

Це портретна характеристика

Прочитайте уривок:

“Він був без одежі. М’яке темне волосся покривало все його тіло, оточало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді і звисало на грудях. Він склав на великий живіт зарослі вовною руки...”

У наведеному фрагменті подано портретну характеристику

Прочитайте уривок:

“...Завжди така привітна, вона вечорами перекидалась в білого пса та нипала по загородах сусідських. 
...Перекидалась у полотно, що біліло смерком попід лісом, повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком. Спивала, нарешті, місяць, щоб було темно, як йде до чужої худоби”.

У наведеному фрагменті йдеться про

Прочитайте уривок:

“На камені, верхи, сидів … , скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру. "Нема моїх кіз... Нема моїх кіз..." — розливалась жалем флояра”.

На місці крапок потрібно вставити слово

Прочитайте уривок.

«Про нього люди казали, що він богує. Він був як бог, знаючий і сильний. В своїх дужих руках тримав сили землі, смерть і життя, здоров’я маржинки і людини, його боялись, але потребували усі».

Ці слова про

Прочитайте уривок.

"Худий, зчорнілий, багато старший від своїх літ, але спокійний. Оповідав, що пастушив на угорському боці” 

Ці слова про

Прочитайте уривок:

 «Іван слухав тоненький дівочий голос і думав, що вона давно вже засіяла гори спі­ванками своїми, що їх співають ліси й сіножаті, груні й по­лонини, дзвонять потоки і виспівує сонце...».

У фрагменті використано 

Прочитайте уривок.

“Марічка об­зивалась на гру флояри, як самичка до дикого голуба,— співанками. Вона знала їх безліч. Звідки вони з'явились — не могла б розказати. Вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть у горах».

У фрагменті використано