Мій терапія

У хворого 19 років протягом останніх 2 місяців відмічаються наростаюча кволість, шкірні

геморагії, носові кровотечі, субфебрильна температура. Лімфатичні вузли, печінка, селезінка

не збільшені. В крові: Hв - 50 г/л; Еритроцити - 1,5/л; ретикулоцити - 0,2%; КП - 0,9;

Лейкоцити - 1,8/л; паличкоядерні - 1%; сегментоядерні - 38%; еозинофіли -1%; лімфоцити -

55%; моноцити - 5%; Тромбоцити - 30/л; ШОЕ - 60 мм/год; сироваткове залізо - 15 мкмоль/л.

Який найбільш ймовірний діагноз?

Жінка 54 років скаржиться на слабкість, втомлюваність, серцебиття під час ходьби,

відрижку. Об'єктивно: хитка хода, шкіра бліда, пульс - 105/хв., систолічний шум на верхівці.

Язик яскраво-червоний, печінка +3 см. В крові: Hb - 81 г/л; Ер. - 1,8*10 12 /л; КП - 1,3;

макроанізоцитоз; Тр. - 140 /л; Л. -3,2 ; полісегментоядерні нейтрофіли. Загальний білірубін -

47,6 ммоль/л, непряма реакція. Яка патологія обумовлює дану клінічну картину?

Хворий 18 років скаржиться на головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту,

підвищення температури тіла до 39°С, появу припухлості на шиї. Об’єктивно: шкіра та

слизові оболонки різко бліді, пакети лімфовузлів на шиї по обидва боки розміром до 1 см,

болючі; печінка + 1 см, безболісна; селезінка + 1,5 см. В крові: Hb - 98 г/л; Ер. - 2,9*10 12 /л; Л.

– 3210 9 /л; п/я - 0%; с/я - 28%; мон. - 2%; лф. - 39%; бл. кл. - 31%; рет. - 31%; Тр. – 12010 9

/л; ШОЕ - 36 мм/год. Яка форма лейкозу може бути у хворого?

Чоловік 48 років впродовж року відмічає слабкість, пітливість, важкість у верхніх

відділах живота, лихоманку. Зловживає алкоголем. Об'єктивно: гепато- та спленомегалія. В

крові: Ер. - 2,810 12 /л, Hb - 90 г/л, КП - 1,0, Л. – 3010 9 /л, п/я - 0%, с/я - 24%, лф. - 75%, мон.

- 1%, ШОЕ - 30 мм/год. В трепанаті кісткового мозку відмічається 78% бласних клітин Який

з перелічених діагнозів найбільш вірогідний?

Хворий 72 років надійшов у стаціонар із пневмонією важкого перебігу. В крові: Л. –

180*10 9 /л, із бл. кл. - 60%; п/я - 1%; с/я - 10%; лф. - 29%; ШОЕ - 60 мм/год. Білірубін крові -

22 мкмоль/л. Найбільш ймовірний діагноз?

Хвора 43 років, скаржиться на слабкість, біль у горлі при ковтанні, підвищення

температури тіла до 39°С. Об'єктивно: шкіра бліда, Поодинокі синці на стегнах. Некротичні

зміни на мигдаликах. Стерналгія. Печінка не збільшена. Селезінка виступає на 3 см із

підребер'я. В крові: Ер. - 2,010 12 /л; Hb - 70 г/л; Тр. – 4010 9 /л; Л. - 28,8*10 9 /л; бл. кл. - 60%;

п/я - 1%; с/я - 10%; лф. - 29%; ШОЕ - 60 мм/год. Ваш діагноз?

Хворий 29 років звернувся до терапевта з приводу наростаючої слабкості, болі в кістках,

лихоманки. Під час огляду: блідість шкірних покровів на шкірі тулуба і кінцівок, невелика

кількість петихіально-плямистих геморагічних висипів. Підпахвинні лімфовузли збільшенні,

розміром 1,5 1 см, м’які, безболісні. Печінка й селезінка не збільшені. В крові: Hb - 80 г/л;

Ер. - 3,110 12 /л; КП - 0,8; Л. - 3,710 9 /л; бл. кл. - 34%; п/я - 3%; с/я - 34%; лф. - 19%; мон. -

10%; Тр. - 40 /л; ШОЕ - 24 мм/год. Який імовірний діагноз?

Хвора Р. 49 років скаржиться на біль у лівому підребер’ї, загальну слабість, швидку

втомлюваність, схуднення. Об’єктивно: шкіра та слизові оболонки помірно бліді, чисті,

периферичні лімфовузли не збільшені. Печінка +4 см., безболісна, щільна ,нижній край

селезінки на рівні пупка. В аналізі крові: Ер - 3,010 12 /л, Нb-90г/л, КП-0,9, Л-140,010 9 /л, баз -

0 %, е - 0 %, бл.кл-10%, п/я - 2 %, с/я - 28 %, л - 57 %, м- 3%, Тр – 345,0*10 9 /л, ШОЕ - 38

мм/год. У кістковому мозку-45% баластних клітин. Мієлопероксидаза позитивна в бластах.

Який найбільш ймовірний діагноз у хворої Р.?

Хвора Н. 35 років, доставлена у клініку після втрати свідомості на вулиці. Скаржиться на

різку слабкість, запаморочення. Об'єктивно: різка блідість шкіри з лимонним відтінком, на

шкірі передпліччя та стегон крововиливи у вигляді плям, лімфатичні вузли не збільшені.

Пульс - 100/хв. АТ -90/60 мм рт. ст. Печінка та селезінка не збільшені. В аналізі крові: Ер -

1,510 12 /л, НЬ - 42 г/л, КП - 0,8, ретикулоцити - 0,1 %, Тр – 50,010 9 /л, Л -2,0*10 9 л, е - 1 %,

п/я - 1 %, с/я - 45 %, л - 51 %, м - 2 %, ШОЕ - 45 мм/год. Аналіз сечі без патології. Який

найбільш ймовірний діагноз у хворої Н.?

Хворий К. 45 років, скаржиться на слабкість, кровоточивість ясен, почуття важкості в

лівому підребер’ї. Останні 3 роки перебуває під наглядом лікаря. Об’єктивно: шкіра бліда,

пальпуються дрібні, не болючі підщелепні і пахвинні лімфовузли. Пульс - 76 в 1 хв. Серце і

легені без змін. Нижній край печінки на 4 см нижче реберної дуги; печінка щільна не

болюча. Набряків немає. Аналіз крові: еритроцити - 3,5*10 12 /л, гемоглобін – 96 г/л,

тромбоцити - 15210 9 /л, лейкоцити – 8610 9 /л, промієлоцити - 1%, Мієлоцити - 18%, юні -

5/%, паличкоядерні - 56%, базофіли - 8%, еозинофіли - 1%, лімфоцити - 85%, моноцити -

2,5%. ШОЕ - 23 мм/год. Ваш попередній діагноз:

Хвора 49 років скаржиться на біль і наявність пухлини в лівому підребер'ї, загальну

слабкість, швидку втомлюваність, схуднення. Об'єктивно: шкіра й слизові оболонки помірно

бліді, чисті, периферичні лімфовузли не збільшені. Симптоми стерналгії й осалгії негативні.

Пульс - 92/хв., ритмічний. Печінка + 4 см, безболісна, щільна; нижній край селезінки на рівні

пупка. В крові: Hb - 90 г/л; Ер.- 3,010 12 /л; КП - 0,9; Л. - 140 10 9 /л; промц. - 10%; мц. - 13%;

ю. - 11%; п/я - 28%; с/я - 22%; еоз. - 5%; баз. - 4%; лф. - 4%; мон. - 3%; ШОЕ - 38 мм/год; Тр.

- 345 *10 9 /л. Яка патологія найбільш імовірно зумовлює таку картину?

Чоловік 63 років скаржиться на невмотивовану слабість, відчуття тиску й розпирання в

лівому підребер'ї. Вважає себе хворим протягом року. До цього нічим не хворів, брав участь

у ліквідації аварії на ЧАЕС. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, периферичні лімфовузли не

збільшені. Печінка + 3 см; селезінка + 10 см. В крові: Ер.- 3,1*10 12 /л; Hb - 100 г/л; Л.-

46*10 9 /л; бл. кл. - 2%; промієц. - 10%; мієц. - 18%; п/я - 27%; с/я - 10%; ліф. - 12%; еоз. - 6%;

баз. - 3%; мон. - 2%; ШОЕ - 20 мм/год. Який діагноз найбільш імовірний?

Хворий 67-ми років скаржиться на задуху та кашель, які не проходять протягом 2 діб.

Хворіє на бронхіальну астму 15 років. Введення сальбутамолу та еуфіліну полегшення не

принесли. Об’єктивно: стан важкий, дифузний ціаноз, хрипи чути на відстані. Над легенями

коробковий звук, аускультативно - ослаблене везикулярне дихання, велика кількість сухих

хрипів. ЧСС - 120/хв, АТ - 130/80 мм рт.ст. Тони серця ослаблені. Яка невідкладна допомога?

Хлопчик 12-ти років хворіє на атопічну бронхіальну астму з важким перебігом. Під час

останнього нападу 4 інгаляції сальбутамолу ефекту не дали. Наросли задишка, тахікардія,

неспокій. Шкіра бліда з ціанотичним відтінком. У легенях різко ослаблене дихання, хрипи не

вислуховуються. Який з перелічених заходів є першочерговим?

Чоловік, 43 років, скаржиться на задишку під час фізичного навантаження. Об'єктивно:

температура тіла - 36,4, ЧД - 20 за 1 хв, пульс - 78 за 1 хв, АТ 125/80 мм рт. ст. Бочкоподібна

форма грудної клітки. Над легенями вислуховується послаблене везикулярне дихання. Як

дослідження необхідно провести хворому в амбулаторних умовах для оцінки ефективності

призначених бронхолітиків.

Пацієнт, 38 років, хворіє на бронхіальну астму близько 5 років. Напади ядухи легкі,

знімаються таблеткою еуфіліну або двома вдихами дозованого симпатоміметика, у ночі між

4-ю і 5-ю годиною виникає утруднення дихання, яке знімається дозованим

симпатоміметиком. Який бронхолітик доцільно рекомендувати хворому перед сном для

запобігання нічним симптомам?

У хворої, що страждає на бронхіальну астму більше 20 років, на фоні нападу ядухи

раптово з'явився постійний кашель без мокротиння, біль у грудній клітці, посилила задишка.

На ЕКГ: перенавантаження правих відділів серця. Лікування β-адренергічними засобами не

має ефекту. Яке можливе ускладнення розвинулося в даної хворої?

Чоловіка 40-ка років доставлено до приймального відділення. Відзначається запах

алкоголю з рота, відкривання очей та мовні відповіді відсутні, нецілеспрямований рух на

біль. Об’єктивно: дихання часте (>40/хв), поверхневе, АТ- 90/40 мм рт.ст., Ps-112/хв. Що

треба зробити в першу чергу?

У хворого під час індукції в наркоз розвинулася клініка дихальної недостатності.

Спроби виконати інтубацію трахеї, а також забезпечити вентиляцію легень маскою

наркозного апарату не мають успіху. В якому випадку показана конікотомія для

забезпечення альтернативного допоміжного дихання?

Хлопчик 12-ти років перебуває у місцевому стаціонарі з приводу крупозної пневмонії з

вираженою інтоксикацією, дихальною недостатністю. Впродовж 3-х днів отримує

лінкоміцин у сполученні з бісептолом. На тлі терапії, що проводилася, зберігаються гектична

лихоманка, короткий, болісний кашель, ослаблене дихання. Які лікувальні заходи необхідно

застосувати?

У жінки 67 ми років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з’явилися

головний біль, задишка, що швидко перейшла в ядуху. Об’єктивно: бліда, на лобі краплі

поту, АТ 210/140 мм рт.ст., ЧСС 120/хв., над легенями поодинокі сухі хрипи, в нижніх

відділах вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у

даному випадку?

Хвора 39-ти років скаржиться на задишку, помірний кашель з невеликою кількістю

харкотиння, важкість в лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до

37,7 o C. Ця симптоматика з’явилась та посилювалась впродовж тижня. Об’єктивно: ЧД -

26/хв. Ліва половина грудної клітки відстає при диханні. Нижче кута лівої лопатки голосове

тремтіння різко послаблене, перкуторно - притуплений тон, аускультативно – послаблене

везикулярне дихання. Який попередній діагноз?

У хворого на цукровий діабет з правобічною нижньочастковою пневмонією на 7-му

добу підвищилася температура до 39,6°C з остудою, посилилася задишка. Об’єктивно: ЧД-

26/хв., ЧСС- 100/хв., АТ-100/60 мм рт.ст. Нижче кута правої лопатки перкуторно тупий звук,

дихання не вислуховується. Рентгенографія ОГК: справа від 6 ребра донизу - інтенсивне

затемнення легеневої тканини, синус не диференціюється. Яке ускладнення розвинулося у

хворого?

Чоловік 40 р., скаржиться на нападоподібний кашель з харкотинням жовтувато-

коричневого кольору, біль в правому боці, пов’язаний з глибоким диханням, пітливість.

Хворіє 6 діб після переохолодження. Об’єктивно: t-39,6 0 С. ЧД - 26/хв., пульс - 110/хв., АТ -

110/70 мм рт. ст. Справа в нижніх відділах легенів – вологі звучні дрібнопухирчасті хрипи.

Рентгенологічно: справа в нижній легені – масивна негомогенна інфільтрація з ділянками

просвітлення, синус диференціюється. Яке ускладнення найбільш імовірно розвилося у

хворого?

Хворому 46 років з тимчасово невстановленим діагнозом, за клініко- рентгенологічними

показниками, рекомендована плевральна пункція. В результаті пункції отримано 1000 мл

рідини, яка має властивості: прозора, відн. щільність – 1010, вміст білка – 1%, проба Рівальта

– негативна, ер. – 2-3 в п/з. Для якого захворювання характерні ці дані?

У хворого на тлі лихоманки спостерігається сухий кашель наростає задишка. Більшу

частину часу лежить на одному боці. Дані аускультації і перкусії дозволили запідозрити

ексудативний плеврит. Який метод дослідження підтвердить діагноз?

До фельдшера ФАПу звернувся чоловік 32-х років, який скаржиться на інтенсивний біль

у правій половині грудної клітки, що посилюється при кашлі, глибокому диханні, сухий

кашель, підвищення температури тіла до 37,4 o C. Захворів 2 дні тому після переохолодження.

Об’єктивно: лежить на правому боку. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання.

Справа на тлі везикулярного дихання вислуховується шум тертя плеври. Найімовірніший

попередній діагноз:

Хворий Д., 55 років, після апендектомії, протягом 2-х днів скаржиться на прогресуючу

задуху і кашель з гнійним харкотинням. Такі симптоми відмічаються в осінній та весняний

період. Палить 25 років по 1 пачці. Температура - 37,1 о С. В легенях – дихання послаблене з

поодинокими сухими свистячими хрипами. В крові - Л- 10*10 9 /л. Рентгенологічно -

підвищена повітряність легень, посилений легеневий малюнок. Бронхоскопія: гіперемія

слизової оболонки з наявністю виділень гнійно-слизового характеру. Який діагноз найбільш

ймовірний?

Жінка 52 років скаржиться на кашель із слизувато-гнійним харкотинням (до 30 мл за

добу), слабкість, пітливість. Хворіє на хронічний бронхіт. Загострення пов'язує з

переохолодженням. Об'єктивно: температура - 37,6 о С, ЧДР - 24 за хв., пульс - 100 уд./хв., АТ

- 120/70 мм рт.ст. При аускультації дихання жорстке, розсіяні сухі та різнокаліберні вологі

хрипи. Рентгенологічно: розширення коренів легень, підсилення легеневого малюнку.

Антибіотикам якої групи слід віддати перевагу при лікуванні хворої?

Хворий, 70 років, скаржиться на кашель з харкотинням, задишку при навантаженні,

слабкість, що посилюється. Об-но: t-37,7 0 С , ЧД-21/хв, ЧСС-78/хв. У нижніх відділах правої

половини грудної клітини перкуторний тон притуплений, аускультативно –

дрібнопухирчасті хрипи на фоні дифузних сухих хрипів. У крові: Нв – 122 г/л, Ер.- 3,8*10 12 /л;

Лейк.–8,1*10 9 /л ШОЕ – 31 мм/год. Рентгенологічно – інфільтрація в нижній половині правої

легені. Пацієнту на протязі 10 днів проводилась антибактеріальна терапія, бронхолітична та

муколітична терапія, але суттєвого покращення не настало. Яке обстеження необхідно

провести першочергово для уточнення діагнозу?

Хворий Б., 62 років, курить протягом 38 років. Відзначає поступове посилення задишки

протягом останніх 2-х місяців. Оглядова рентгенографія органів грудної клітини в 2-х

проекціях, місяць тому, вогнищевих тіней не виявила. Проведене лікування виявилося

недостатньо ефективним, продовжує турбувати сухий кашель, задишка. Який метод

обстеження доцільно провести для уточнення діагнозу легеневого захворювання?

У чоловіка 36 років спостерігаються задишка при фізичному навантаженні, постійний

малопродуктивний кашель з виділенням невеликої кількості слизового харкотиння. Відмічає

періодичне підвищення температури тіла до 37,2 0 С-37,6 0 С, в такі періоди кількість

харкотиння збільшується, воно набуває слизово-гнійного характеру. Палить з 16 років. Над

легенями перкуторно виявляється ясний легеневий перкуторний звук, при аускультації –

розсіяні сухі хрипи. В загальному аналізі крові: гемоглобін 154 г/л, еритроцити 4,8*10 12 /л,

лейкоцити 9,6*10 9 /л. Яке захворювання можна запідозрити на підставі цих даних?

Хворий 42 років госпіталізований до клініки з діагнозом: хронічне обструктивне

захворювання легень. При обстеженні (бронхографії) були виявлені бронхоектази,

локалізовані межами окремого сегменту. Яка подальша тактика лікування?

Хворий 57 років впродовж 15 років страждає на хронічне обструктивне захворювання

легень. Палить більше 30 років. Останнім часом самопочуття хворого істотно погіршилось:

підсилилась задишка, з’явилися набряки гомілок. На ЕКГ: електрична вісь серця відхилена

праворуч, блокада правої ніжки пучка Гісу, високий та гострокінцевий зубець Т в ІІ та ІІІ

відведеннях. При рентгенологічному дослідженні виявляли розширення конусу легеневої

артерії. Яке ускладнення розвинулося у пацієнта?

Хворий 80 років близько 5-ти років страждає на хронічне обструктивне захворювання

легень. Впродовж 40 років регулярно приймає антигіпертензивні препарати з приводу

супутньої артеріальної гіпертензії. Впродовж останнього тижня у пацієнта істотно

підсилилась задишка та кашель. Об’єктивно: артеріальний тиск 180/100 мм рт. ст. При

аускультації серця виявляли приглушені тони, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Над

легенями аускультативно визначали жорстке дихання з подовженим видихом, сухі розсіяні

хрипи над поверхнею обох легень. Який з наведених антигіпертензивних препаратів не слід

призначати хворому?

Хворий скаржиться на раптовий початок хвороби: лихоманка до 39°С, неправильного

типу, з гострим болем у грудях. Харкотиння гнилісне з домішками крові, запахом, до 400 мл

за добу. При перкусії: над ураженою ділянкою скорочення перкуторного звуку, посилене

голосове тремтіння. У харкотинні був виділений анаеробний стрептокок. Яку хворобу можна

запідозрити в першу чергу?

У хворого 46-ти років, що лікується з приводу гострого абсцесу середньої частки правої

легені виник біль у правій половині грудної клітки, задишка, стан різко погіршився.

Об’єктивно: ЧД- 28/хв., ціаноз, асиметрія грудної клітки. Над правою легенею визначається

притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах та тимпаніт у верхніх відділах.

Аускультативно: різко ослаблене везикулярне дихання. Яке найбільш імовірне ускладнення

виникло у хворого?

У хворої 26 років спостерігається підвищення температури до 38 0 С, кашель з виділенням

гнійного харкотиння, виражена слабкість, задишка, біль у грудній клітці під час дихання.

Вкорочення перкуторного звуку у нижніх відділах лівої легені, вислуховуються дрібно

пухирцеві вологі хрипи. Який діагностичний прийом є найбільш важливим для встановлення

діагнозу?

У хворого з негоспітальною пневмонією, який лікувався амбулаторно, на 10-ту добу

зберігається лихоманка, з'явився озноб, кашель з виділенням харкотиння з неприємним

запахом та прожилками крові. При аускультації легень справа в нижній долі прослуховується

амфоричне дихання, вологі великопухирцеві хрипи. При рентгенологічному дослідженні

справа в нижній долі виявлена порожнина з рівним контуром до 4 см діаметром з рівнем

рідини. Яке ускладнення виникло у пацієнта?

У хворого 25 років після 7-денної лихоманки постійного характеру під час нападу

кашлю відійшло 250 мл харкотиння жовтого кольору. Об'єктивно: температура 37,2°С,

частота дихальних рухів 22 за 1 хв., пульс 96 за 1 хв., артеріальний тиск 110/70 мм рт.ст. При

рентгенологічному дослідженні грудної клітки у лівій легені виявлена тінь круглої форми із

чіткими межами та просвітленням у центрі. Яка аускультативна ознака, найбільш імовірно,

буде виявлятися в цього хворого?

Хворий 38 років госпіталізований зі скаргами на кашель з виділенням гнійного

харкотиння (до 60-80 мл на добу), підвищення температури тіла до 39°С. Захворювання

пов'язує з переохолодженням. Об'єктивно: пульс 96 за 1хв., ритмічний. Артеріальний тиск

110/60 мм рт.ст. Частота дихальних рухів 30 за 1 хв. При огляді виявлено відставання правої

половини грудної клітки при диханні. Перкуторно визначається локальне притуплення

перкуторного звуку біля кута правої лопатки, у цій ділянці вислуховуються вологі

різнокаліберні хрипи, амфоричне дихання. Який попередній діагноз у цього хворого?

Хвора 39-ти років скаржиться на задишку, помірний кашель з невеликою кількістю

харкотиння, важкість в лівій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до

37,7 o C. Ця симптоматика з’явилась та посилювалась впродовж тижня. Об’єктивно: ЧД- 26/хв.

Ліва половина грудної клітки відстає при диханні. Нижче кута лівої лопатки голосове

тремтіння різко послаблене, перкуторно - притуплений тон, аускультативно - послаблене

везикулярне дихання. Який попередній діагноз?

Хвора 29-ти років впродовж 2-х місяців скаржиться на болі в лівій половині грудної

клітки, кашель, задишку; температура тіла - 39,6 o C. Об’єктивно: ліва половина грудної клітки

відстає в акті дихання, ослаблення везикулярного дихання та вкорочення перкуторного звуку

зліва. Ro-логічно визначається округла тінь у нижній частці лівої легені. Який попередній

діагноз?

У хворої на 4 добу після оперативного втручання з приводу кістоми правого яєчника

раптово з’явився біль у правій половині грудної клітки з відходженням харкотиння рожевого

кольору, підвищення температури тіла до 37,7 0 С. Під час обстеження легень виявлено

притуплення легеневого звуку та поодинокі вологі хрипи в нижніх відділах з правого боку.

Яке ускладнення найбільш вірогідне?

Хлопчик 8-ми років скаржиться на постійний кашель з виділенням зеленуватого

харкотиння, задишку при фізичному навантаженні. Вперше захворів у віці 1 рік 8 місяців

двобічною пневмонією, яка мала затяжний перебіг. В подальшому спостерігалися рецидиви

хвороби 5-6 разів на рік, в періоди ремісії стійко утримувався вологий кашель. Результати

якого обстеження будуть найбільш вагомими для встановлення остаточного діагнозу?

Хвора 47 років з надмірною масою тіла звернулась за медичною допомогою зі скаргами

на біль в правому підребер’ї та епігастральній ділянці, пожовтіння шкірних покривів,

свербіння шкіри. Хворіє протягом 2-х тижнів, відмічає потемніння сечі, знебарвлення

стільця, періодичні підйоми температури тіла до 38,0 о С з лихоманкою, відразу до їжі.

Запідозрена жовчно-кам’яна хвороба, ускладнену холангітом. Який інструментальний метод

дослідження найбільш інформативний для підтвердження діагностичної версії?

У хворої 35-ти років з жовчнокам’яною хворобою після порушення дієти виник гострий

напад болю в правому підребер’ї, який припинився на 3-ю добу, але з’явилася жовтяниця,

яка з кожним днем наростає. Який неінвазивний метод діагностики хвороби слід застосувати

у хворої?

Дитині 12 років. Скарги на тупий ниючий біль в епігастрії та правій підреберній ділянці,

який посилюється після прийому жирної або смаженої їжі, головний біль, загальну слабкість,

нудоту, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При пальпації живота

відмічається резистентність м’язів у правій підреберній ділянці, позитивні симптоми Кера,

Ортнера, Мерфі. Який найбільш імовірний діагноз?

Пацієнт М., 53 років. Після похибок в їжі з'явилися інтенсивні болі у верхній половині

живота з іррадіацією під праву лопатку, підвищення температури тіла до 37,8 0 С, озноб. На

наступний день зазначив жовтушність шкірних покривів, знебарвлений кал. Симптоми

Мерфі, Кера, Ортнера різко позитивні. Найбільш ймовірно у пацієнта розвинулося одне з

патологічних станів:

Пацієнтка А., 35 р., яка перенесла холецистектомію, скаржиться на ниючий біль в

правому підребер'ї з іррадіацією в спину, який наростає впродовж 4-х діб. При ендоскопічній

ретроградній холангіопанкреатографії виявлено розширення загального жовчного протоку до

13 мм, виведення контрастної речовини спостерігалося через 50 хв; лабораторно –

підвищення рівня АСТ та лужної фосфатази вдвічі понад норму. Встановлено діагноз

дисфункції сфінктеру Одді, тип І. Яку лікувальну тактику слід обрати?

В поліклініку звернулась дитина, 11 років зі скаргами на схваткоподібний біль в

ділянці правого підребер'я, який виникає після прийому їжі. Об'єктивно: язик обкладено сіро-

жовтим нальотом, відбитки зубів по краях язика. Пальпаторно: чутливість в ділянці проекції

жовчного міхура. Попередній діагноз: Хронічний холецистит. Яка з променевих методик

дослідження допоможе оцінити функціональний стан печінки та жовчовидільних шляхів:

У дівчинки 15-ти років 2 роки тому діагностований хронічний холецистохолангіт. Дієти

не дотримувалася. Стан погіршився останні 3 місяці. Відзначається підвищення температури

тіла. Болі у животі нападоподібного характеру після жирної, гострої їжі. Непокоїть шкірний

свербіж. Язик обкладений білим нальотом. Живіт м’який, печінка +3 см, пальпація болісна,

позитивні міхурні симптоми. У крові: лейк. - 12*10 9 /л, ШОЕ- 20 мм/год. Який препарат слід

обов’язково включити у комплекс лікувальних заходів?

Хворий після вживання жирної їжі відзначає появу сильного болю в правому підребер’ї,

нудоту, двічі було блювання жовчю. Таке спостерігалось і раніше. Температура тіла 37,8 0 С,

склери субіктеричні, печінка не збільшена, позитивний симптом Мерфі. Який діагноз є

найбільш імовірним у даного хворого?

Хворий скаржиться на тупий ниючий біль в епігастрії та правій підреберній ділянці,

який посилюється після прийому жирної або смаженої їжі, головний біль, загальну слабкість,

нудоту, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. При пальпації живота

відмічається резистентність м’язів у правій підреберній ділянці, позитивні симптоми Кера,

Ортнера, Мерфі. Який найбільш імовірний діагноз?

У хворої С., 22 років, яка скаржиться на переймоподібні болі у правому підребер’ї,

нудоту, гіркоту в роті, дратівливість, при дуоденальному зондуванні у фазу ІV протягом 11

хвилин виділяється 47 мл коричневого кольору жовчі, що містить помірну кількість

пластівців та клітин циліндричного епітелію; лейкоцити – 1-2 в полі зору, слиз, детрит. Який

найбільш ймовірний діагноз у цієї хворої?

Хвора скаржиться на нападоподібні болі в правому підребір’ї з іррадіацією в праве

плече, які виникають після вживання смаженої їжі. Періодично відмічає підвищення

температури тіла до субфебрильних цифр. Хворіє близько 5 років. Які обстеження необхідно

провести хворій в першу чергу?

Жінка 57-ми років скаржиться на відчуття здавлення у стравоході, серцебиття,

утруднення дихання при прийомі твердої їжі, іноді з’являється блювання повним ротом,

вночі - симптом "мокрої подушки". Хворіє близько 6-ти місяців. Об’єктивно: температура -

36,5 o C, зріст - 168 см, вага - 72 кг, Ps - 76/хв., АТ - 120/80 мм рт.ст. Рентгенологічно:

стравохід значно розширений, у кардіальній частині - звужений. Яка патологія найбільш

імовірно викликала дисфагію у хворої?

До дільничного терапевта звернувся пацієнт 45-ти років із скаргами на печію, відрижку

кислим, прояви болю під час ковтання їжі, а також неможливість вживати тверду їжу.

Хворий повідомив, що печія та відрижка кислим у нього спостерігаються протягом 8-ми

років. Погіршення свого стану відзначає останні 3 місяці. Яке обстеження потрібно пройти

пацієнту в першу чергу?

Хворий Н., 28 років, звернувся до лікаря зі скарженнями на постійний біль в

епігастрільній ділянці, відчуття переповнення шлунку після вживання їжі, натху, тошноту,

іноді послаблення стулу. Хворіє близько 8 місяців, за час хвороби схуд на 5 кілограмів.

Дільничний лікар призначав омепразол, маалокс, біфіформ, які хворий вживав протягом

місяця, але не відчув ефекту. Об’єктивно: шкіра блідно-рожева, периферичні лімфовузли не

збільшені, язик рожевого кольору, вологий, нальот відсутній. При пальпації надчеревної

ділянки дискомфорт у епігастрії. Клінічний аналіз крові і сечі у нормі, загальний білірубін

18,4 ммоль/л, уреазний тест негативний, при виконанні фіброгастродуоденоскопії

патологічних змін не виявлено. Яке захворювання у пацієнта слід виключити?

Хворий скаржиться біль в епігастрії, печію, нудоту, схильність до закрепів. В

шлунковому вмісті визначається жовч. ФГДС: дифузна гіперемія, набряклість слизової

оболонки, багато слизу. У біоптаті Нр не виявляється. Який діагноз є найбільш імовірним у

даного хворого?