М. Коцюбинський «Тіні забутих предків» (тест за змістом твору)

брат Олекса;

батько;

Микола;

брат Василь.

під час бійки у церкві на Різдва;

у церкві на Великдень;

під час сутички двох родів на храмове свято;

під час бійки біля церкви на Великдень.

влітку;

восени;

навесні;

взимку.

чумакував у Криму;

пастушив на угорському боці;

шукав увесь час Марічку;

перебував у монастирі.

покохав її;

мати заставила;

треба було ґаздувати;

вона нагадувала йому Марічку.

Святвечір;

Великдень;

обжинки;

Водохреща.

прагнув відстояти свою честь;

бо люди звели;

намагався захистити гідність дружини;

мольфар насміхався з нього.

більшість плакали;

сиділи біля покійника і співчували вдові;

віддавши шану покійнику, почали забавлятися, забувши про померлого;

голосно говорили про те, як Палагна зраджувала чоловікові.

«Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. Гачі на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить».

«Сидів прикутий на місці і німо кричав од холодного жаху, а коли врешті видобув голос, щезник звинувся і пропав раптом у скелі, а цапи обернулись в коріння дерев, повалених вітром».

«…Був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню».

«Весь час, всі думки займала турбота про сіно, про вигоди маржинці, щоб не заслабла, щоб хто не зурочив, щоб вівці щасливо котились, а корови уположались».

«В своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров'я маржини й людини, його боялись, але потребували усі».

«Твір наскрізь оригінальний. Ключів до нього слід шукати в авторові і в самій поемі, не поза ними» (Ю. Шевельов).

«У творі реальне і міфічне займають два плани: у зображенні суспільного життя домінує реальний компонент, у змалюванні життя особи – міфічний» (М. Кіяновська).

«Самобутній і глибоко національний твір, де стародавніх троянців і латинян переодягнено в жупани й кобеняки українського козацтва ХVІІІ століття» (М. Рильський).

«Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору» (М. Рильський).

«Роман цей справді – народний твір… це вже не просто пісня про наше гірке безталання, а велична симфонія» (М. Наєнко).

зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; одруження з Палагною; танець із чугайстром

Іван на полонині; танець із чугайстром; кохання Івана й Марічки; зустріч ворожих родів; одруження з Палагною

кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною; зустріч ворожих родів

одруження з Палагною; Іван на полонині; танець із чугайстром; зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки

зустріч ворожих родів; кохання Івана й Марічки; Іван на полонині; танець із чугайстром; одруження з Палагною