Літературний диктант "Упізнай письменника за цитатою"

Швидкість і напруга розгортання дії, небагато яскравих героїв, романтичне кохання, небезпечне полювання на диких звірів, екзотична природа уссурійської тайги...- усе це відразу забезпечило роману велику популярність.

Його поезія має виразний державницький войовничий характер. Письменник - емігрант переконаний, що наше героїчне минуле стане підґрунтям для очищення та воскресіння України.

Я, знаєте, належу, до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді...я - романтик!..Я вірю в "загірну комуну" і вірю так божевільно, що можна вмерти.

Почуття любові до України виражається в його поезії світлими барвами, порівняннями: краса її "вічно жива і нова", мова її "солов'їна"...

Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ...

Маланюк єдиний мене зрозумів, він єдиний казав мені правду... Так воно й сталося... від кларнета мого пофарбована дудка зосталась.

Люблю повертати людину до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір!.. Люблю повертати очима до сонця мистецтва.

У пронизливій новелі серед головних героїв твору легко впізнати самого автора і його безталанного батька, репресованого і відправленого в "Сибір неісходиму"

У сьому короткому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспішає одразу зробити деякі визнання: у його повсякденний світ що не день, то частіше починають вторгатися спогади.

За допомогою розгорнутої метафори поет змальовує символічну картину захоплення сонцем, вітром. Звідси виникає образ хлопця - соняшника та сонця.

Автор роману цікавиться не тільки фактами суто історичного характеру, а й історією особистого життя уславленої співачки, пісні якої лунали по всій Україні.

У кольоровій гамі його поезії переважає відчуття голубого - прозорі шати, блавати, крізь блакить майорить промениста роса. Однак автор не акцентує увагу на зорових образах, його більше цікавить звучання.