Література рідного краю. Іван Щоголів-Тогобочний

Корсуні

Стеблеві

Городищі

Ірпені

у механічних майстернях, а згодом — на залізницях

на залізниці

на цукровому заводі

на цегельні

Так

Ні

у театрі Лук'янівського Народною дому у Києві

Харківському театрі

у драмгуртку на залізничній станції Корсунь

у заводському драмгуртку цукровані у Стеблеві

п'єсою „Золоті кайдани”

п'єсою „Загублений рай”

п'єсою „Вихрестка”

п'єсою „Вовкулака”

„Мати — наймичка”

„Душогуби”

„За веселе життя”

„Кохайтеся, чорнобриві...”).

„Бунтарі”

„Каїн і Авель”

„Старе гніздо й молоді птахи”

„За віру і край”

30 оригінальних п'єс

30 п'єс за мотивами творів українських письменників

більше 30-ти п’єс, з них близько десятка — за мотивами творів відомих письменників.

всього декілька п’єс

відійшов від театральної діяльності

повертається в рідні краї і працює на підприємствах Стеблева й Корсуня режисером культурно-просвітницьких закладів

переїжджає на батьківщину дружини

перестає писати драматичні твори і займається лише акторською діяльністю

Щоголів

Тогобочний

Щоголів-Тогобочний

вони з дружиною переїжджали до Стеблева

в подружжя вилучали "зайву" київську квартиру

під час проживання в Ірпені рукописи залило водою

він працював у Корсуні

була цегельня, де він був нічним сторожем

був драмгурток у сусідній Бучі

була цегельня, де він був майстром біля випалювальної печі

був драмгурток у письменницькому будинку