Баба Вiхола, сива Вiхола
На метiльнiй мiтлi приїхала.
В дверi стукала, селом вешталась:
– Люди добрiї, дайте решето!
Ой просiю ж я бiле борошно,
Бо в полях iще дуже порожньо.
Синi пальчики – мерзне житечко.
Нема решета, дайте ситечко!
Полем їхала, в землю дихала
Баба Вiхола, сива Вiхола...












