Лексикологія. Повторення.

а)розділ науки про мову, який вивчає лексичне значення слова;

б)сукупність слів певної мови;

в)те, що слово означає.

А це зміст слова, який закріпився у свідомості людини, що дає змогу розуміти, про що йде мова

Б це те, що вказує на частиномовну належність слова та на його граматичні ознаки (рід, число, відмінок в іменниках і прикметниках; вид, спосіб, час, особу в дієсловах тощо).

а) орфографічного словника;

б) фразеологічного словника;

в) тлумачного словника.

а) У вирій відлетіло багато птахів;

б) Обриває вітер пелюстки печальні й розкида кругом;

в) Вуж через стежку повзе лісову.

А абрикос, балет, голос, доля;

Б азбука, бігти, говорити, дивуватися;

В голова, дружина, міст, пілот;

Г артист, кипіти, важкий, гарячий.

А Вода з ключа — журавлиний ключ — ключ від дверей;

Б співає завірюха — співає дівчина — співає сопілка;

В вити гніздо — вити на місяць — вити вовком;

Г накреслити коло — знаходиться коло хати — велике коло.

А Лагідний, дивний, сумирний;

Б безмежний, безкрайній, безконечний;

В дбайливий, старанний, жагучий;

Г цікавий, привабливий, привітний.

А Два коти в одному мішку не помиряться.

Б Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю.

В Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

Г Не лише силою треба боротись, а й умінням.

А ефектний – ефективний, ясний – темний

Б адрес – адреса, роздумувати – мислити

В голосний – голосовий, пам’ятка – пам’ятник

Г досвідчений – освічений, добрий – злий

бентежити душу, теплі стосунки, плекати мову

горить вогонь, плаче дитина, шатро неба

мармурова скульптура, вовча голова, читати казку

голова колони, джерело знань, тонка натура

актуальний

даний

теперішній

суголосний

Людський

Людний

Людяний

Людинин