Лексикологія. Узагальнення.

а)розділ науки про мову, який вивчає лексичне значення слова;

б)сукупність слів певної мови;

в)те, що слово означає.

А це зміст слова, який закріпився у свідомості людини, що дає змогу розуміти, про що йде мова

Б це те, що вказує на частиномовну належність слова та на його граматичні ознаки (рід, число, відмінок в іменниках і прикметниках; вид, спосіб, час, особу в дієсловах тощо).

а) орфографічного словника;

б) фразеологічного словника;

в) тлумачного словника.

а) У вирій відлетіло багато птахів;

б) Обриває вітер пелюстки печальні й розкида кругом;

в) Вуж через стежку повзе лісову.

А абрикос, балет, голос, доля;

Б азбука, бігти, говорити, дивуватися;

В голова, дружина, міст, пілот;

Г артист, кипіти, важкий, гарячий.

А Вода з ключа — журавлиний ключ — ключ від дверей;

Б співає завірюха — співає дівчина — співає сопілка;

В вити гніздо — вити на місяць — вити вовком;

Г накреслити коло — знаходиться коло хати — велике коло.

А Лагідний, дивний, сумирний;

Б безмежний, безкрайній, безконечний;

В дбайливий, старанний, жагучий;

Г цікавий, привабливий, привітний.

А Два коти в одному мішку не помиряться.

Б Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю.

В Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

Г Не лише силою треба боротись, а й умінням.

А ефектний – ефективний, ясний – темний

Б адрес – адреса, роздумувати – мислити

В голосний – голосовий, пам’ятка – пам’ятник

Г досвідчений – освічений, добрий – злий

бентежити душу, теплі стосунки, плекати мову

горить вогонь, плаче дитина, шатро неба

мармурова скульптура, вовча голова, читати казку

голова колони, джерело знань, тонка натура

актуальний

даний

теперішній

суголосний