КР 1 Повторення. Пряма й непряма мова. Діалог

вставними словами;

словами автора;

відокремленими членами речення.

пряма мова;

звертання;

діалог

розмова двох осіб;

чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

слова, синтаксично не зв’язані з членами речення

береться в лапки;

не береться в лапки;

пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире.

береться в лапки;

виділяється комами

пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;

діалог;

цитата;

звертання

«П», – а.

«П, – а, – п?»

А: «П?».

А: «П».

«П, – а, – п».

«П», – а.

Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Хто дітей любить той добрий чоловік говорила колись моя бабуся.

Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.

Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.

Дивуюсь, радію, у серця питаю Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?

Хто творить розумну і добру людину — найкращий майстер таке було рішення стариків...

Я чув про це сказав він і додав А хто не чув...

Іди, доню каже мати не вік дівувати...

Радість пробудженої землі бадьорила і хвилювала.

Вітерець осінній приємно освіжав чоло.

Я люблю вічний гомін у лісі.

Люблю хати древлянського Полісся.

"Кобзар", за словами Івана Франка, – це "ціла епоха в історії духовного розвитку українського народу".

Максим Рильський писав, що словник – пишний яр, а не сумне провалля.

"Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь", – закликав великий поет.

За словами Л.Костенко, серце і вуста мають торкнути "тендітні пальці етики".