(Копія) Пряма мова

Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.

Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?

Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.

А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть.

«Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина і пояснила подрузі: – Узимку цілі ночі просиджує над книжками».

«А в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки й десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи і вивів на папері олівцемперші палички та кружечки, написав перше слово», думав учитель.

Коли садили капусту, господарка хапалася за голову – «Дай же, Боже, час добрий! Щоб моя капусточка приймалась і в головки складалась, щоб із кореня була коренистая, а із листу голосистая!»

Павло Тичина сказав про Сковороду «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого – чисту та моральну».

Один мудрець вдало підмітив: Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин.

Іван Франко писав «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

«Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина» – переконував славетний драматург Софокл.

«Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

«Ми – не безліч стандартних «я», – стверджував Василь Симоненко і додавав: – А безліч всесвітів різних».

Бернард Шоу довго розшукував рукопис молодого драматурга в шухлядах і нарешті сказав: «Даруйте, але я його десь загубив».

А ще якось один посередній письменник звинуватив Бернарда Шоу: «У своїй драмі, – зухвало вигукнув ображений, – ви використали мій афоризм».

«Готовий відшкодувати збиток новим афоризмом», – і драматург простягнув аркуш з написом: «Отже, і в дурня можна чогось навчитися».

«Загубили? – скрикнув відвідувач і продовжив: – Як Ви могли! Я вимагаю відшкодування!»

«Будь ласка – Бернард Шоу відчинив дверцята шафи з рукописами інших авторів. – Беріть будь-який, він буде не гіршим за Вашу п’єсу».

Марічка поскаржилася, мовляв, фарба в картриджі швидко закінчується, через те що тато постійно просить щось роздрукувати.

Татові не сподобалося, що через використаний картридж Марічка ніяк не може роздрукувати пакет потрібних документів.

Марічка знову відмовилася роздрукувати пакет документів, хоча тато емоційно вчергове нагадав про те, що треба було замінити картридж.

Тато не вважає використаний картридж вагомою причиною, тому просить Марічку таки роздрукувати пакет документів.

Тато емоційно нагадав Марічці роздрукувати пакет потрібних документів, але донька сказала, що не зможе через використаний картридж.

«Хочеш бути успішним – спілкуйся з успішними людьми, – наголошують фахівці та додають: – Краще мати справу із цілеспрямованими оптимістами, аніж із негативно налаштованими заздрісниками».

«Саме щоденні звички роблять вас успішними людьми або невдахами», – стверджує Томас Корлі в книзі «Зміни свої звички – зміни своє життя».

«А от що вам може бути не до вподоби, – інтригує Томас Корлі, – то це те, що багатії прокидаються за три години до початку свого робочого дня, бо мають устигнути залагодити дві-три особисті справи».

Автор зазначає: «Близько 90 % багатіїв читають щодня бодай 30 хвилин. Це зазвичай три типи видань: біографії успішних людей, книги із саморозвитку та історичні розвідки».

«Тривалий успіх можливий лише за умови позитивного ставлення до життя», – підбадьорює читачів автор книги. – Усі лідери вміють радіти кожному дню, будь-якій дрібниці».

«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати, – стверджував мудрець і додавав: – А дурні просто хочуть сказати хоч щось».

«Життя лише доти має вартість, – говорив батько частенько – доки людина може допомагати іншим».

«Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії», – говорив давньоримський філософ Сенека.

«Це ж хто сказав, що одна ластівка не робить весни?» – переможно вигукнув Таран.

Давньогрецький філософ Епікур казав: «Якщо доля особливо прихильна до людини, вона дає їй вірних друзів».

«Київська міська рада пропонуватиме обмежити використання в магазинах поліетиленових пакетів», – повідомляє пресслужба відомства.

У повідомленні зазначено: «Погоджено проєкт рішення щодо зменшення використання поліетиленових пакетів у магазинах та інших місцях продажу товарів».

«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними наслідками для морської флори та фауни»,– додає автор проєкту Костянтин Яловий.

«Щороку в масштабах ЄС на смітниках виявляють вісім мільярдів поліетиленових пакетів,– мотивують це рішення чиновники – тобто на одного європейця припадає 200 одноразових пакунків за рік».

«Продавці мають запропонувати альтернативу поліетиленовим пакетам,– зазначає розробник, а далі пропонує: – Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакунки, багаторазові торбинки тощо».

Почувши, як Олесь бідкається через складне домашнє завдання, Оксана підбадьорливо сказала: «Не переймайся так, насправді все тут доволі просто».

«Або ти не можеш нічóго змінити – і тоді хвилюватися немає сенсу, або можеш – і тоді перейматися нíчого, – сказав мудрець і пояснив: – Не марнуй сил на сумніви».

«А я сама вигадую щасливі прикмети: почула музику, зустріла когось у яскравому одязі – трапиться щось хороше!», – ділилася позитивом Уляна.

«Вихід зі складної ситуації там, де й вхід, – жартує Мирослава. – Чомусь песимісти цього не розуміють».

«Рухатися завжди треба туди, куди хочеш, а не туди, куди начебто йдуть усі», – любив цитувати свого наставника Орест.

має бездисковий плеєр

слухатиме свою музику

любить іншу музику

не слухає музики з дисків

ображений ініціативою товариша

«Кажеш, розповісти тобі про посвіт?», запитав батько статечно.

«Так от цей Рильський який! – подумав я. – Ще ж зовсім юнак».

«Що вмієте, – закінчує Володимир Мономах свої вказівки: того не забувайте, а чого не вмієте, того вчіться».

У хату діточки біжать – «Де поділася весна? Чому вже сонечка-тепла і радості нема?»

Ярослав Мудрий пригорнув Анну й промовив, «Пам’ятай про честь Русі й нашого Києва!»