Контрольна робота за І семестр

Ніч у сніговій завії/ крутиться довкола стріх

І рідним був одразу клич:/-Вставайте! Кайдани порвіте!

І сонце – золотий небесний квіт

Вір і наслідуй. Учневі негоже / Не шанувати визнаних взірців

Чужі: й земля, і небо тут, і люди,
І місяця золотосрібний ріг

"Ми проходимо до останнього пункту.
Ми перемогли всі стихії й дощі.
Я відчинив двері замкнуті —
Хто хоче зі мною гулять вночі?"

"Для вас, історики майбутні,
Наш біль - рядки холодних слів!
О, золоті далекі будні
Серед родючих вільних нив!"

"Ніч... а човен - як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
...Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!"

"Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще – для мене! – не заніс...
Тремтить ріка, і хилиться до неї
На тому березі ріденький ліс..."

"Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани:
Ось місяць, зорі, солов’ї…
«Я – твій!» - десь чують дідугани.
Та ви вже знаєте, як сплять гаї."

готовність українського суспільства бути українським

переживання свята у лемківському містечку

внутрішній розкол особистості у час революційних змін

молодість, кохання, велич і краса рідної землі

ліричний роздум про призначення поезії

«Ось місяць, зорі, солов’ї…/ «Я твій», - десь чують дідугани. / А солов’ї!..»

«На мулах нешвидких / Вона верталась із ясного саду, / Ясна, як сад, і радісна, як сміх».

«Вір і наслідуй. Учневі негоже / Не шанувати визнаних взірців».

Стіл ясеновий, на столі слов’янський дзбан, у дзбані сонце

«На кого посміла знятись / Зрадника рука? - / Квітне сонце, грає вітер / І Дніпро-ріка…»

Інтимна лірика

Пейзажна лірика

Філософська лірика

Мариністична лірика

Громадянська лірика

Я (Романтика)

Мина Мазайло

Поза межами болю

Есей “Малоросійство”