Контрольна робота з теми "Синтаксис складного речення"

Правду кажучи, люди недолюблюють сови, вважаючи її вістункою нещастя та смерті.

Древні греки вважали сову символом мудрості, любимицею богині Афіни, - покровительки наук і хліборобства.

Коли добре придивитися, то немає нічого поганого і в зовнішньому вигляді сови.

Інакше ставляться до цього птаха мешканці півдня - італійці, греки.

У всіх людей одна є спільна мова - братерська любов.

Матері все життя дивляться нам услід, вирядивши в люди.

Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую батьківській хаті.

Так по зимі приходять весни і по грозі сіяє синь.

Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Пахне сіно лугове і зав'язь в чистих росах зріє.

Дерево стояло ще голе проте на вітах його вже починалося пташине життя.

Чи то праця задавила молоду силу чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила?

Осінній вечір тихо догорає і золото спадає з ясенів.

Остап із Соломією сіли під вербою але їм не говорилось.

Теплий день розхлюпує блакить і ластівки купаються в промінні.

Над ними білка їсть горішки і стука, стука дятел-птах.

заводячи в гаю пісню веселу.

вітер заводить в гаю пісню журливу.

і вітер заводить в гаю пісню журливу.

тому вітер заводить в гаю пісню журливу.

Людина створила культуру, а культура - людину.

Хай наше слово не вмирає, і наша правда хай живе!

Що таке присудок і чим він виражається?

Всім серцем любіть Україну свою - і вічні ми будемо з нею!

Гора така, що з неї спускалися цілий день.

Будеш сіяти з сумом - вродить печаль.

Нарешті запалили свчку, та вітер одразу її загасив.

Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе.

Щоб вволю всього мати, треба чесно працювати.

Сумую знов за невідомим, що завжди манить далиною.

Добре, коли людина вміє добре мріяти.

Коли за все берешся, то нічого не зробиш.

Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два, а то й більше.

Коли настала тиша після бою, у комишах знайшли ми журавля.

Скільки голів, стільки й умів.

Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі?

То не любов, яка не вміє бажати іншому добра.

Пташки, що влітку так співали,у вирій вже повідлітали.

Якщо взявся іти, кінця ти доходжай.

Щасливий той, хто сни має милі.

Гаї шумлять я слухаю.

Місяць на небі зіроньки сяють.

Гули бджоли щебетало птаство.

Микола впізнава і не впізнавав дівчину вона була не вербівська.

Літо дбає зима поїдає.

Садок вишневий коло хати хрущі над вишнями гудуть.

Багато снігу багато хліба.

Бери до серця і затям душа творця не переквітне.

Тихо в полі,гай темніє, наступає літній вечір.

Хто чує себе лиш, хто тільки для себе співа, той не ввійде в майбутнє, не прийме сучасне.

Був прозорий сонячний ранок, і мовчазні навколишні простори, дбайливо устелені сріблистим сніговим килимом, так ясніли навпроти сонця, що аж сліпило очі.

Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне.

"Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?"- в неньки спитала дитина.

"Життя в неволі нічого не варте" , - сказав Максим, - "краще смерть".

Ньютон говорив: "Уся моя геніальність у тому, що я можу більше за інших висидіти за роботою".

"Земля найкраще пахне восени, "- говорить сам до себе Тимофій.

" Яка ж ти розкішна, земле,- думала Маланка.- Радісно прикрашати тебе зелом, заквітчати квітами".

1, 3 – коми на межі безсполучникових частин складного речення

кома 2 – при відокремленому додатку

коми 4, 6 – на межі підрядної частини складного речення

коми 5, 7 – на межі сурядних частини складного речення

кома 8 – при однорідних членах речення

Ти все зрозумів спитав він і додав зустрінемося завтра.

Нам сказали щоб ми йшли своєю дорогою.

Я - злодійка промовила стара.

Дід розповідав нам про далеку козаччину та про славних вояків.