Контрольна робота з теми " Безсполучникове складне речення"

Я пам'ятаю свої шкільні роки, бо це був неповторний час.

Мені відкрилась істина печальна: життя минає швидко, наче мить.

Доброта - це наче руки мами, на яких тримається життя.

Повіяв вітер степовий - і похилилася калина.

коли скінчилися холоди.

і її солодкий аромат розійшовся навсібіч.

почали злітатися веселокрилі бджоли.

але холоди не хотіли відступати і все ще трималися.

Мати свято вірила земля розуміє й відчуває все.

Вдарив революціонер захитався світ.

Прийшла нарешті весна зазеленіло все довкола люди повиходили з курних хат.

Я зрозумів іще з дитинства не треба робити зла нікому.

Зайшов учитель у клас діти одразу ж розбіглися по місцях

Зійшли сніги шумить вода весною повіва.

Тільки з часом починаєш розуміти дитинство виявляється швидко закінчується.

Важко здригнулася земля у сусідів почала бити артилерія.

З усього відчувала щось має обов'язково статися.

Нема без втрати перемоги без горя радості нема.

Брязне клинок об залізо кайданів під луна по твердинях тиранів.

Нема на світі України немає другого Дніпра.

Багато снігу багато хліба.

Будеш сіяти з сумом уродить печаль.

Хочу тобі нарешті зізнатися усе своє життя я приховувала одну таємницю.

Садок вишневий коло хати хрущі над вишнями гудуть.

Злітає листя з осокора летять листки з календаря.

Зійде сонце утру сльози ніхто не побачить.

Не бійтесь заглядати у словник це пишний яр, а не сумне провалля.

Вгорі вже блідли зорі сховався місяць круторогий.

Облітають квіти: обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.

Усмішка твоя єдина: мука твоя єдина; очі твої одні.

Поети йдуть за горизонт - поезія зостається віч-на-віч з вічністю.

Мені було сумно - мама забула привезти мені подарунок.

Багато снігу, багато хліба.

Защебетав соловейко: пішла луна гаєм.

Ще сонячні промені сплять - досвітні огні вже горять.

Подивилась ясно, заспівали скрипки.