Контрольна робота. Творчість Василя Стефаника, Володимира Винниченка

стильова течія модернізму, в основі якої - зосередження на сучасності, відтворення злободенної проблематики, зображення суспільних типів, увага до психологізму, неповторного внутрішнього світу героя, боротьба двох протилежних "Я" в душі героя

стильова течія модернізму, що полягає в докладному аналізі душевних станів героїв, культі героїзму, активності, боротьби, сильної, вольової особистості, звернені до фольклору, міфології, біблійної і давньої історії, екзотичних тем; улюблений образотворчий прийом - контраст

філософські погляди на життя людини, зокрема на любов і кохання, щастя з погляду зрівноваження різних граней людської душі

стильова течія модернізму, яка утверджує у мистецтві дух як суспільну основу буття, вираження незримого через зриме, внутрішнього через зовнішнє, увага до проблеми вини і кари, художнє дослідження сенсу страждання і смерті людини

світоглядно-мистецька система, яка зосереджує увагу на індивідуальному існуванні та самовираженні людини

стильова течія модернізму, що полягає у передачі безпосередніх вражень, увага до мінливих нюансів настрою, до невпинного перебігу почуттів, вражень як потоку свідомості, відмова від ідеалізації, увага до зорових та слухових образів

Іван Дідух, його дружина Катерина, діти, селяни

любов до землі, єдність селянина з рідною землею

психологічна новела

сім розділів, відсутність класичного сюжету

еміграція за океан галицького селянства у кінці ХІХ - на початку. ХХ ст.

символ розпачу від прощання з рідним краєм

символ титанічної праці селянина на непридатній до сільського господарства землі

символ стардницької долі українського селянина, який не може знайти щастя на власній землі

символ скаліченої долі селянина

"Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав мотузяну шлею"

"Згори кінь виглядав, як би Іван його повісив на нашильнику за якусь велику провину, а ліва рука Івана обвивалася сітею синіх жил., як ланцюгом із синьої сталі"

"А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле. На тім горбі копали жінки пісок, і завівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень"

"- Дєкую вам файно, ґазди і ґаздині, що-тсе ні мали за ґазду, а мою за ґаздиню..."

"Він свій вік збув на тім горбі"

"Як прийшов із войська додому, то не зостав ні тата, ні мами, лише хатчину завалену"

Із оповідань тюремної Шехерезади

історія короткого кохання між революціонером і панною

оспівування почуття любові в природі і миті кохання - найвищого моменту буття

імпресіоністична новела

динамічний і напружений, побудований на використанні імпресіоністичних засобів

усталена, традиційна мораль і природність щирих почуттів молодих людей; піднесеність, високість кохання і буденність щоденного життя; почуття й обов'язок

розповідь подано від першої особи

Семен відправляє несподіваних попутників до кордону, бо стражники шукають панночку; юнак і дівчина переходять кордон

початок розповіді Шехерезади в тюрмі про одну пригод, що трапилася з ним навесні, знайомство з контрабандистом Семеном Пустуном

розлука закоханих, щоб зберегти момент щасті в душі навіки

зустріч із панною в повітці

торжество кохання між молодими людьми і в природі

"Далеко-далеко темніла, як тин, смуга лісу". "Довго так їхали, а я тільки бачив перед очима соломинок, які кололи мене в лице, та сіре рядно"

"...мені раптом стало страшенно смішно: я - мертвий. ...Мені якось стало холодно в грудях і завмерло серце"

"Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувало... З ким? А з небом, з вітром, із сонцем. Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого..."

"Хто вона, де вона, й досі не знаю, але завжди ношу її в душі"

"Влетіла ластівка, защебетала і вилетіла". "Десь з досадою гуділа оса"