Контрольна робота. Складні речення

в якому прості речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядними сполучниками;

в якому одне речення підпорядковується другому і з'єднується з ним сполучником підрядності або сполучним словом та інтонацією;

в якому прості речення об'єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів;

в якому перше речення є головним, а решта - послідовно залежать одне від одного.

А за татарським бродом із сивого жита, з червоного маку народжується місяць, і коло козацької могили, як повітря, висікається сухий вітряк.

Не одне молоде серце вразила її врода, не один човен вечорами прибивався до татарського броду, та ні в один не послішала сісти Оксана.

З пшеничного поля Данило поглянув на той обшир, який густіше проростав туманом та й зникав у тумані.

За порогом густою синню курилися береги, за порогом непокоїлась осіння вода, підмиваючи зоряні краї неба.

Підмета.

Додатка.

Означення.

Обставини.

Виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу (І. Вихованець).

Уся наша планета оповита невидимими шляхами, що ними мандрують слова (А. Коваль)

Через хвилину Стах знав, що везуть не якесь зерно, а тільки ячмінь (М. Стельмах)

Установлено, що мовець активно використовує близько 3000 слів упродовж дня (І. Вихованець)

Хто знання має, той і мур зламає.

Добре того вчити, хто хоче все знати.

Хто вчиться змолоду, не знає під старість голоду (Нар. творчість).

Хто п'є зілля джинджури, той забуде дорогу до лікаря (Ф. Маачур).

Душа байдужа вже не в змозі почути, як шепчеться трава (З. Бебешко).

А наш соловейко, коли заспіває, здається, скресає Дніпро (Л. Забашта).

Душа моя бентежна, не скоряю твоїх чуттів, що ллються через край(В. Олешко).

Усе головне речення.

У головній частині слово "фортеці".

Підмети головної частини.

Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити (Л. Забашта).

Вітерець улігся за сосною, яка верхів"ям піднімає вись(О. Хало).

Послухаєм грозу і щедру зливу, що зашумує, виллється сповна(О. Калашник).

Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнєє щастя могла розказать? (Леся Українка).

Я виростав серед пісень, що їх співала тихо мати (І. Світличний).

А я стою у білому плащі під чорним деревом, на котрім птиці сниться весна (І. Світличний).

що хоч з мосту та в воду.

що й ми виліземо з нори.

щоб купити маму.

на якому сидиш.

Складне речення, яке складається із двох або кількох простих, об’єднаних за смислом та інтонацією.

Складне речення, яке складається із двох або кількох простих, об’єднаних за смислом та інтонацією , пов’язаних за допомогою сполучників сурядності.

Складне речення, яке складається із двох або кількох простих, об’єднаних за смислом та інтонацією , пов’язаних за допомогою сполучників або сполучних слів.