Контрольна робота "Складне речення"

Обважніле гілля дерев, зелень кущів, картоплі — все ніби порозбухало водою (О. Гончар).

Ясне сонце геть підбилося вгору, розсіває своє золоте марево по зеленій долині (Панас Мирний).

За селом шелестіли хліба і пахло полином (А. Головко).

У зелених заплавах ховалися ситі крижні й не полохані мисливськими пострілами кулики (М. Чабанівський).

Квітчає парк падучим листом карнизи, ліхтарі, дроти, встилає килимом барвистим бульвари, вулиці, мости (І. Вирган).

Коні бігали без вершників і Половці не впізнавали один одного (Ю. Яновський).

Сіявся дрібний дощ і зразу замерзав на кущах, на траві, на деревах (О. Донченко).

У полях диміла місячна курява і тихим посвистом бриніли жита й пшеничні ожереди (М. Стельмах).

На річці бухикнуло весло і злякано пискнув кулик (М. Стельмах).

Вже листопад підкрався з-за дубів і гай знімає золоту перуку (Л. Костенко).

В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла (І. Нечуй-Левицький).

Існує ще й таке правило: вітаючись і прощаючись з людьми, малознайомими або незнайомими, слід уникати скорочених форм вітань і прощань (А. Коваль).

Навкруг рясні стоять сади, платани і каштани, та шелест верб у пам’яті не тане (М. Рильський).

Земля тремтить у млості, і ронить пелюстки, і невідомі гості злітаються в садки (М. Рильський).

Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям (Д. Луценко).