Контрольна робота «Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики».

І на вулицях і на стадіонах ростуть тополі.

Підійшов до огорожі й глянув удалечінь.

Спить земля і місяць, вишні й тополі.

Сказав із почуттям радості й незрозумілої тривоги.

Нахилюся вербою над річкою і нап’юся води холодної (О.Довгоп’ян).

Синій вечір тихо бродить, квіти колихає, і навшпиньки в хату входить , вікна затуляє (Г. Дудка).

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Ґудзь).

В тій пісні чулися гудки заводів, і рев машин, і шепоти пшениці (П. Тичина).

За добро віддячують добром, а не злом (Нар. творчість).

Степе мій, любов моя дитяча, я тобі складаю нині звіт (С. Крижанівський).

Жовті калюжниці – квіти дитинства - знов нагадали щасливі літа (Л. Ґудзь).

У всьому, крім добрих справ, знай міру і час (Нар. творчість).

Тепла ніч, напоєна степовим пахощами, пропливала над Асканією (О.Гончар).

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).

Втомлена вона заснула, голову поклавши на камінь (І. Франко).

Напливала на річку ніч, настояна на синій воді, місячному сяйві і пахощах верболозу (Ю. Мартич).

Переповнений любов’ю, я відкрив кохання книгу (П.Тичина).

Ніколи я співати не покину про землю повну щастя і краси.

Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен.

Акації стояли саме в цвіту заквітчані безліччю білих китиць.

Розтривожений думками він до самого ранку не зміг заснути.

Скидає Київ животворний сон з плечей своїх туманами укритих (М. Рильський)

Зачарований даллю, я про все забуваю в цю мить (Д.Луценко).

Озвучене піснями, бринить моє перо (П.Перебийніс).

Зимовий вітер хилить вільху на скуту кригою ріку (Д.Кремінь).

Олег як індивідуаліст сидів окремо.

Растреллі широко відомий як архітектор.

Максима знали як гарного майстра.

У класі мене зустріли як друга.

Щасливий і веселий, він глянув на високе небо (Олесь Гончар).

З луків пахли зів’ялі, звечора скошені, трави…(В.Чемерис).

Люблю Дніпро – ріку свого народу (І. Савич).

Голови повік не схилить Київ – слави богатир (П. Усенко).

І я заплакавши назад поїхав знову на чужину (Т. Шевченко)

Із вирію летять курличучи ключі (М. Зеров).

Не звикли сидіти склавши руки (Із газети).

Завдання виконали легко й не роздумуючи (З журналу).

Батько мій обпершись об одвірок, проводжає в небо журавлів (В.Кулик).

Трави, встигнувши вигнатись на зимовій волозі, котились зі степу (Олесь Гончар).

Сплітаючись гіллям стоять дуби зелені, свіжолисті (М. Рильський).

Край прогнутого вечорового неба, урізаючись у зоряну імлу й досі трудиться старий нагорблений вітряк (М.Стельмах).

Хвилюючись, Тимко розповідав про свої перші успіхи (Ю. Збанацький)

Бриніли зірки, і моргнувши зоряним світлом, гасилися (І. Ле).

На чужу роботу дивлячись, ситим не будеш ( Нар. творчість).

Незважаючи на малюсінький вітер, парило й робилось душно (Г. Тютюнник).

Троянці, в човни посідавши, і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно поплили.

Троянці, в човни посідавши, і, швидко їх поодпихавши, по вітру гарно поплили.

Троянці в човни посідавши і, швидко їх поодпихавши по вітру гарно поплили.

Троянці, в човни посідавши і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно поплили.

Спасибі, Вам мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку (Д.Луценко).

Місяць хоче, мабуть, погрітися, суне в шибку свій блідий диск ( В. Симоненко).

Дійсно, лоза зразу кінчилась, і ми вийшли на чистий піщаний висип (О. Довженко).

Таким чином, точки Б і В рівновіддалені від осей координат і точки А ( З підручника).

У пісні і в труді я частка Батьківщини (В.Сосюра).

Небосхил для людини якраз відповідна стеля (Л.Костенко).

Двоє можуть врятувати одне одного там, де один гине (О. Бальзак).

Найдорожча пісня недоспівана (П. Осадчук).

Людина стає людиною тільки серед людей (Й. Бехер).

Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів – ось що дає змогу людині стисло і небагатослівно висловити досить складні думки (А.Коваль).

Майже всі опери Миколи Лисенка: «Чорноморці» , «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» написані на лібрето Михайла Старицького (Із журналу).

А небо чисте, і темне, і запашне, немов з фіалок (Ю. Смолич).

Господиня – осінь владарює: то зриває яблука в саду, то сміється, а то німує, згадуючи вроду молоду (П.Палій).

Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі… (М.Рильський).

Високий і ставний, повернувся Яків додому (А.Шиян).

Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький).

Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї поля усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Панас Мирний).

1

2

3

4

Як сестра Світлана завжди мені допомагала у тяжкі хвилини.

Літературний герой Лаврін Запорожець уособлює мудрість і мужність

Мати її родом туркменка знала звичаї українського наргоду.

У Карпатах багато вічнозелених дерев зокрема смерек.

Гей, був у Січі старий козак на прізвище Чалий (Нар. пісня).

Краплі дощу, який щойно випав, мерехтіли на пелюстках.

Серед квітів, що стояли у вазі на вікні, були й волошки.

Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі.

Я милуюся барвистими квітами, що ростуть біля будинку.

збагачується ваше мовлення.

звертається увага на багатство мови.

ви збагачуєте своє мовлення.

вас зацікавлять багато епізодів.

перед нами постає світ дитинства.

Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками.

Науковці вони ретельно досліджують найвіддаленіші куточки планети.

Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації.

Зібравшись у головній залі, почалося підсумкове засідання експертної комісії.

Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару.