Контрольна робота №6 "Творчість П.Куліша, Марка Вовчка"

...Був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи...

Хто б не споглянув на його високий зріст, на тонкий да хисткий стан, хто б не завважив молодецьку силу в руках і в ногах, усяк бисказав, що не зовсім іще лихо.

Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на йому була мов чужа.

...Другий по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий «козарлюга».

Та на волі і лихо і напасть — ніщо не страшне. На волі я гори потоплю!

Приніс я тобі грошенят крихту, п'ять карбованців. Поживай здорові. ... Се не панські гроші —братерські: ними не зажуришся. Я собі зароблю.

Було, мене й б'ють (бодай не згадувать!) — не здержу серця, заплачу; а роздумаюсь трохи — і сміюся.

І морено, й мучено нас — та все дурницею. І те вчи, і друге, й десяте, й п'яте... товчи та товчи, та й товчи!..