Контрольна робота № 4. Творчість поетів-романтиків, М. Гоголя

"Загадай мені зробити те, чого не в силі зробити жоден чоловік, - я зроблю, себе занапащу!..І занапастити себе задля тебе...так мені солодко..."

"Знаю, на превеликий мій жаль, дуже добре знаю, що не вільно тобі кохати мене; і знаю, який обов'язок і заповіт твій..."

"Дякую Богові, що довелося мені вмерти на ваших очах, товариство! Хай же після нас живуть іще кращі, ніж ми, і хай красується вічно люба Христові козацька земля!"

"А що, панове? Чи ж ще порох у порохівницях? Не пощербилися ще шаблі козацькі? Не втомилася ще козацька сила? Не гнуться ще козаки?"

"Поховаймо ж його, батьку, чесно, щоб не глумилися над ним вороги й не шматувало його тіло хиже птаство"

"Він не хотів би чути плачу та жалів слабосилої матері чи несамовитого голосіння жінки...; хотів би він тепер побачити з твердою волею чоловіка, який мудрим своїм словом підбадьорив його і потішив."

"Очі, неймовірно гарні, пронизливі, кидали погляд довгий, як вічність...Щиро сміялася, і сміх надавав осяйної сили сліпучій красі"

"...Коли скінчив своє слово, то все ще хитав ...головою. Усіх, що стояли навколо, зачепила за живе його мова, уразила в саме серце"

"Був беручкіший до науки й опановував її легше, ніж тяжкі, дужі натури...він також горів жадобою лицарського подвигу, але в душі його знаходилося місце й для інших почуттів. Потреба кохання гостро спалахнула в ньому, як тільки минуло йому вісімнадцять років."

Засудження несправедливої судової системи, яка виносить вирок невинному.

Утвердження думки про невідповідність земного життя і далекої мрії, недосконалість цього світу

Уславлення щирого почуття кохання, за допомогою якого можна звабити людину, змінити умови її життя.

Уславлення військового товариства, звеличення подвигу, патріотизму, відданості ідеї захисту рідної землі.

Змалювання життя, сповненого негараздів, що готує випробування ліричному герою