КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 "Про минулі часи. Частина ІІ"

"...От і принесли нам лебеді на крилах життя".

"Спасибі, дитятко, не треба більше, ой не треба, - прихилила до мене скорботні очі, і я на своїй щоці почув дотик її уст і сліз".

"Бiльше не можна, Михайлику, бо це насiння!"

“Якби можна було руки віддати під заставу, віддав би до останнього пальця, а сам би пішов по ярмарках за жебрацьким хлібом”.

Привчав онуків до лицарського ремесла, оповідав про Запорожжя.

«Був відважний козак і не жалів себе», «його язик не любив дармувати».

Допоміг звільнитись козакам, «так мусить бути, коли не годен інакше».

Як лев бореться з ординцями.

"Сивий, вусатий і кругло-товстий, в широких смугастих штанях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаний крученим шовковим поясом з білими китицями. На ногах у нього були величезні жовті черевики".

"І тут Климко побачив, що від переїзду назустріч йому біжить якийсь чоловік - босий, у солдатському галіфе, з розв'язаними поворозками та в гімнастерці без реміняки".

"Стояла осторонь від натовпу, що затулив підводу, і, маленька, бліда, дивилася на бороданя широко розплющеними очима. В них не було ні презирства, ні гніву, а лише зляканий подив. Одна її брова, поторкана золотом од ранкового сонця, напружено піднялася вгору і дрібно-дрібно тремтіла".

"В білих напрасованих брюках, білих паруси нових черевиках і блакитній сорочці, легко перехопленій у стані шовковим поясом, одягав Климка в матроський костюм з безкозиркою, в нові рипучі сандалі, брав його за руку, і вони йшли до магазинів по морозиво та цукерки — смугасту "Ракову шийку".