Контрольна робота №2 Світ української поезії

в селі Кирилівка Київської губернії 9 березня 1814 року

в селі Моринці Київської губернії 9 березня 1814 року

в Каневі Черкаської області 10 березня 1861

в селі Шевчуків Київської губернії

23 квітня 1837 року завдяки продажу портрета Карла Брюллова, який написав Венеціанов

22 квітня 1838 року завдяки продажу портрета Василя Жуковського, який написав Карл Брюллов

у 1840 році завдяки пану Енгельгардту

5 квітня 1847р. поета було заарештовано на переправі через Дніпро, коли він повертався з Чернігова до Києва, і відправлено до Петер­бурга.

Найбільшу лють у високопоставлених жандармів викликала поема «Сон».

Після закінчення слідства поет «за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений», засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати й малювати.

У 1875, закінчивши Дрогобицьку гімназію з похвальним свідоцтвом зрілості, поет вступив на філософський факультет Львівського університету

Останнє десятиріччя життя поета минало переважно в самоті та фізичних і психологічних стражданнях.

На початку 1857р. друзі поета отримали царський дозвіл на його звіль­нення. У 1859 р. Шевченко отримав дозвіл повернутися в Україну.

4 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка-гравера. Цього ж року виходить нове видання «Кобзаря». Шевченко багато працює: пише вірші, створює нові гравюри, стежить за поширенням свого «Букваря»

10 березня 1861р. помер. Труну з тілом поета несли студенти з церкви аж на Смолен­ське кладовище.

Батько, дрібний урядовець Юліан Якович, народився на Галичині (навчався у школі в Бучачі). Належав до шляхетного роду, який мав свій герб і походив із Наддніпрянщини.

17 липня 1849 в Гадячі на Полтавщині народилася Олена Пчілка (справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач, у дівоцтві Драгоманова), письменниця, перекладачка, громадська діячка, фольклорист, етнограф.

Дитячі роки пройшли на Волині: у Новограді-Волинському (1871 – весна 1879), Луцьку, у селі Колодяжному, що під Ковелем.

Леся Українка та її брат Михайло (у сім’ї їх називали спільним ім’ям – Мишелося) навчалися у приватних учителів.

Протягом 1920-х років поетеса видає збірку новел «Сниться» (1922), оповідання (маленьку повість) «Вовчиха» (1923), роман «Апостол черні» (1926).

Через тяжку хворобу Леся до школи не ходила, а здобувала освіту самотужки, проявляючи феноменальні здібності.

Попри постійні болі в кістках, вона й далі грала на фортепіано, малювала, знала майже всі європейські мови (понад десять!), а в дев’ятнадцятирічному віці для молодшої сестри написала книжку «Стародавня історія східних народів», яку вже після смерті поетеси було видано як підручник для національної школи.

Склавши перший вірш у дев’ять років, вона підписала його «Леся Українка». Коли дівчині виповнилося двадцять два, світ побачила її перша поетична збірка «На крилах пісень», яку високо оцінив І. Франко, назвавши найвищим здобутком української літератури за 1893 рік.

У 1880 році нею написане перше німецькомовне оповідання «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини»

У віці 78 років письменниця померла

«Давня казка»

«Давня весна»

«Хотіла б я піснею стати…»

Поет

Ізідора

Уособлений образ народу

Бертольдо

Конфлікт між Бертольдом і поетом

Довічне ув'язнення та смерть поета

Зустріч з Ізідорою

Лицар іде на війну

"Давня весна"

"Давня казка"

"Лісова пісня"

"Хотіла б я піснею стати"