Контроль читання мовчки

Доброго дня. Уважно прочитайте поданий нижче текст.

Як тільки ви зрозумієте, що готові відповідати на запитання - переходьте до тестування.

Бажаю успіхів=)

Дикі гуси

Знаєте, як біля Великого Вербчого сідали дикі гуси? Завіхолило, вперіщив мороз, а гуси з якої далини далекої летіли, ось їм у небесах крила й узялись кригою, мусили сідати на землю.

Та й по інших селах усякої всячини творилося з гусьми, усього не розкажеш. А я вам про своє село повідаю, послухайте, бо сідали гуси й у нас. І не маленький табунець, а багато гусей, видно, багато табунів зібралося докупи. Ну, дітлахи уже не до школи й не до уроків, хто трапився на шкільному подвір’ї – усі вигулькнули в поле подивитись на гусей, бо такого ще не випадало бачити. А крила в гусей мокрі, десь там їх чи дощ намочив, чи ще яка біда, та ще і голодні птахи. Борсаються в снігу, крила обвисають, діти їх беруть руками, до грудей тулять, а куди нести не знають. За якийсь час і собаки із села набігли, бо почули здобич, то дітлахи познаходили дрючки, стали боронити гусей дрючками від собак. А дід Шуляк Дем’ян при- плуганився в поле бити диких гусей грушевим кийком. Трісь по голові – і в мішок, трісь – і в мішок, а гуска не годна злетіти чи втекти, уся обмерзла, сама очі заплющує, сама шию на сніг кладе. А той Ігорьок теж прибіг у поле подивитись на диких гусей. Може, подумалося дитині, що коли вже дикі гуси попадали в поле за селом, то чом не спробувати якійсь гусці сісти на спину і полетіти в небеса. Ігорьок серед школярів дивився, як той Шуляк Дем’ян б’є кийком диких гусей, а потім як заплаче! Я на своєму віку бачила всякі сльози, а таких сліз, либонь, до кінця життя більше не побачу. Тут наспіли вчителі зі школи й спровадили Шуляка з повним мішком диких гусей. А старий Дем’ян Шуляк одніс диких гусей побитих додому - і знов з мішечком під пахвою пришкандибав та дрючечка не забув узяти, у руці тримає. Огинається він осторонь, мов чорна ворона горбата, аж тут від села біжить малий Ігорьок. На ньому курточка синя, мов барвінок, цвіте, валяночки в снігу застрягають, то ледь борсається, а біжить. І лементує так, аж за живе бере! Підскочив до старого Шуляка й у лице: «Діду, я тебе спалив!» Глянули на село, а на обійсті в Шуляка й справді валує дим, щось горить. Дем’ян Шуляк у снігу загубив порожнього мішка й кийок свій викинув, покушпелив по снігу додому, а за ним іще люди кинулись на поміч, бо що не кажіть, а пожежа. Малий Ігорьок отой стоїть у полі біля табуна й знай кричить: « Діду, я тебе спалив!» Оце, значить, він так відплатив за побитих диких гусей. Бачте, які тепер діти. Гуси дикі замакітрили йому голову, то він ладен хазяїна спалити. Щоправда, той Шуляк такий хазяїн, як із пуги рушниця, а все ж таки не годиться.