Конструктор тестів
- Всеосвіта›
- Бібліотека тестів›
- Зарубіжна література›
- Комплексна підсумкова робота за І семестр для учнів сімейної (домашньої) форми навчання з тем: "Міфи на всі часи", "Пригоди і фантастика".
Тест:
Комплексна підсумкова робота за І семестр для учнів сімейної (домашньої) форми навчання з тем: "Міфи на всі часи", "Пригоди і фантастика".
25.11.2023
Вміст тесту:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
1
1 з 48 балів
І. Усна взаємодія (УВ (ГР 1))
Взаємодія з іншими особамиусно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Аудіювання. Прослухати уривок з тексту (читає дорослий). Обрати правильну відповідь на запитання до тексту з кількох запропонованих варіантів (12 запитань)
Текст – уривок з повісті-казки А.Ліндгрен «Міо, мій Міо» ( У перекладі Ольги Сенюк )
У вікні з'явилося ласкаве обличчя старої жінки. То й була бабуся Нонно. Вона плеснула руками і сказала:
— Як ви гарно граєте!
Ми довго грали для неї, а вона стояла у вікні й слухала. Вона була стара, як світ, трохи схожа на казкову, але справжня, жива бабуся.
Потім ми зайшли до хатини. Бабуся Нонно запитала нас, чи ми голодні, — а ми, звичайно, були голодні. Тому вона взяла буханець хліба й відкраяла нам по товстій скибці. То був чорний черствий хліб, та смачнішого за нього я зроду не їв.
— Ох, який добрий, — сказав я Нонно. — Що це за такий хліб?
— Хіба він якийсь незвичайний? — здивувався Нонно. — Ми його просто звемо хлібом і щодня втишуємо ним голод.
Міраміс також хотів їсти. Він засунув голову у вікно і стиха заіржав. Ми засміялися, бо й справді то була кумедна картина. Але бабуся Нонно погладила коня по лобі і дала йому теж свого смачного хліба.
Потім мені захотілося пити, і я сказав про це Нонно.
— Ходіть зі мною, — відповів він.
Нонно повів нас у садок, і там ми побачили чисту криничку. Він занурив у неї дерев'яний цебер, витяг води, і ми заходилися пити просто з нього. І яка ж то була холодна, яка смачна вода! Я зроду не пив такої.
— Ох, яка добра вода, — сказав я Нонно. — Що це за така криничка?
— Хіба вона якась незвичайна? — знов здивувався він. — Ми її просто звемо криничкою і завжди втамовуємо водою з неї спрагу.
Міраміс також хотів пити, і ми дали йому води. Тоді напоїли ягнят і овець.
Нонно треба було вертатися з отарою на ті пагорки, де ми його зустріли. І він попросив бабусю, щоб вона дала йому плаща, в який він закутувався вночі, коли спав на траві біля своїх овець. Вона принесла брунатного плаща й дала онукові. Я позаздрив Нонно, що він може ночувати надворі. Бо сам я ще ніколи не ночував надворі.
— Добре тобі, що ти можеш цілу ніч спати надворі, — сказав я Нонно.
— Ти теж можеш, — відповів він. — Ходи зі мною.
— Ні, — сказав я, — мій тато-король турбуватиметься, коли я не повернусь додому.
— Я повідомлю нашого пана короля, що ти цієї ночі ночуватимеш на луці, — сказала бабуся Нонно.
— Повідомте й мого тата, — попросив Юм-Юм.
— Гаразд, я повідомлю й садівника, — відповіла бабуся. Ми з Юм-Юмом так зраділи, що почали вистрибувати не згірше за ягнят.
Але бабуся Нонно, зоглядівшись, що ми в самих лише білих сорочках, сказала:
— Коли впаде роса, вам буде холодно.
Вона раптом посмутніла й додала тихим голосом:
— Я маю ще два плащі.
Бабуся підійшла до старовинної скрині, що стояла в кутку кімнати, й витягла з неї червоного і блакитного плаща.
— Це плащі моїх братів, — сказав Нонно й також посмутнів.
— А де ж твої брати? — спитав я.
— їх забрав жорстокий лицар Като, — пошепки відповів Нонно.
На ці слова Міраміс за вікном так заіржав, наче його хто вперіщив батогом. Усі ягнята злякано кинулись до своїх матерів, а всі вівці забекали так, наче надійшла їхня остання година.
Бабуся Нонно дала мені червоного плаща, а Юм-Юмо-ві — блакитного. А ще дала Нонно буханець хліба, що втишує голод, та дзбан води з кринички, що втамовує спрагу, і ми подалися назад пагорками, тією самою дорогою, якою прийшли сюди.
Мені шкода було братів Нонно, а проте я не міг стримати радості, що цієї ночі ночуватиму на луці.
Добравшись до того пагорка, де плакуча верба схилялася над струмком, ми зупинились, і Нонно сказав, що тут ми влаштуємо собі табір.
1. У вікні з'явилося ласкаве обличчя
2
1 з 48 балів
2. Що робили діти під вікном?
3
1 з 48 балів
3. Чим нагодувала бабуся дітей?
Запитання №4 З однією правильною відповіддю
Запитання №5 З однією правильною відповіддю
Запитання №6 З однією правильною відповіддю
Запитання №7 З однією правильною відповіддю
Запитання №8 З однією правильною відповіддю
Запитання №9 З однією правильною відповіддю
Запитання №10 З однією правильною відповіддю
Запитання №11 З однією правильною відповіддю
Запитання №12 З однією правильною відповіддю
Запитання №13 На встановлення відповідності
Запитання №14 На послідовність
Запитання №15 З полем для вводу відповіді
Запитання №16 З полем для вводу відповіді
Запитання №17 Множинне введення тексту
Запитання №18 З полем для вводу відповіді
Запитання №19 З вибором правильної відповіді у тексті
Запитання №20 Із заповненням пропусків у тексті
Запитання №21 З однією правильною відповіддю
Запитання №22 З однією правильною відповіддю
Запитання №23 З однією правильною відповіддю
Запитання №24 З однією правильною відповіддю
Запитання №25 З однією правильною відповіддю
Запитання №26 З однією правильною відповіддю
Запитання №27 З однією правильною відповіддю
Запитання №28 З однією правильною відповіддю
Запитання №29 На встановлення відповідності
Запитання №30 На встановлення відповідності
Запитання №31 Вікторина (правда/неправда)
Запитання №32 Вікторина (правда/неправда)
Запитання №33 Вікторина (правда/неправда)
Рефлексія від 6 учнів
Сподобався:
0
Так: 5
Ні: 1
Зрозумілий:
0
Так: 5
Ні: 1
Потрібні роз'яснення:
0
Ні: 4
Так: 2