Клоуз-тест за змістом оповідання Григора Тютюнника "Три зозулі з поклоном"

Я виходжу з-за клуба, в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з ______________________ у руці.             

На ґанку Карпової хати стоїть _______________________ і веде мене очима.             

Марфа ворушить губами і проводжає мене далі, аж доки я не увійду в сосну "велику" (у нас її називають ще: "та, що ____________________________")                

— Мамо, — питаю після того, як куці студентські новини розказано (сесію здав, костюм ось купив), — а чого тітка Марфа Яркова на мене так ___________________?         

— Вона _________________         твого тата. А ти на нього схожий...

Вона чула його, мабуть, ще здалеку, ______________________          , мабуть, ще з півдороги.

Сидить на поріжку і обриває _______________________________________                     , шепочучи: "Є — нема, є — нема, є...".

— Дядечку Левку, а од Мишка є _______________          ?

— Я тільки в руках подержу, дядечку, і оддам. Сині Марфині очі _______________________________                    і сяють угору на дядька Левка — ще синіші.

Вона дістає з-за пазухи ______________________________________                        і вкладає Левкові в долоню.

Дивлюсь, а вона вже на поріжку сидить, жде... Вона щораз ________________________________                 , коли тато обізветься.

— А як же то — вона вгадувала, а ви — ні?

— Хтозна, сину. _____________________________                    неоднакове.

Йому тридцять три, а їй дев'ятнадцять. ______________________             прожила з Карпом своїм і нажилася на сто.

Гляне було — просто гляне і все, а в грудях так і потерпне. Може, тому, що він __________________________________                    . Більше долонею їх прикриє і думає про щось.

І гомонимо бувало втрьох або співаємо потихеньку. Тато ___________________           , а я другим йому помагаю, а Марфа першу веде.

То я йому _________________________________                       (він їсти страх любив), ложку в руки — їж, Карпе! І тьопає, як за себе кидає.

Товстопикий був, товстоногий. І рудий — матінко ти моя... Як стара солома. Марфа проти нього — __________________________             .

— Ти, Михайле, кажу, хоч би ________________________                       . Бачиш, як вона до тебе світиться.

А він:

— Навіщо ж людину ______________________        , як вона й так мучиться?

...спогади її не щемлять їй і не болять — вони ___________________________             .

Не тільки голова вся, а й брови посивіли. Зразу подумав був: може, то _____________________      (це надворі було, не в бараці)....

Та й інструмент не той, що в мене був. Ти його ще не спродала? Як буде скрута — ______________________          . Він мені, мабуть, уже не пригодиться.

Годують, так, такою смачною юшкою щодня, що навіть Карпо Ярковий _______________________________________________________                               , ще й добавки попросив!

"Чому вони не одружилися, отак один одного чуючи?" — __________________________________________                         — шумить велика "татова сосна"