Казка «Летючий корабель»

Що цар хоче отримати в подарунок летючий корабель.

Що цар вручить орден тому, хто змайструє летючий корабель.

Що цар кине до в’язниці того, хто змайструє летючий кора­бель.

Що цар віддасть дочку за того, хто змайструє летючий кора­бель.

Нічого не дали, бо самим нічого було їсти.

Розумним — багато їжі зібрали, а дурню — чорний хліб та воду.

Дали кожному сину по паляниці.

Дали кожному по три карбованці.

Подарував дурневі летючий корабелью

Познайомив його з царською дочкою.

Навчив, що треба зробити, щоб отримати летючий кора­бель.

Порадив вертатися додому.

Увійшов у ліс, підійшов до дерева, цюкнув сокирою, упав ниць та й заснув.

Прийшов до лісу, знайшов чарівне дерево та збудував кора­бель.

Попросив летючий корабель у подорожніх, яких зустрів у лісі.

Відібрав корабель у своїх братів, які його збудували.

Висипався, беріг сили для зустрічі з царем.

Летів дуже швидко, без зупинок.

Збирав подорожніх.

Думав, як пояснити царю, де він узяв летючий корабель.

Вони всі були ще дурнішими за дурня.

Вони всі були майстрами, що вміли будувати кораблі.

Усі мали надзвичайні здібності.

Вони були наймудрішими людьми в царстві.

п'ять

три

шість

сім

Став найрозумнішим.

Став гарним та ошатно вбраним.

Залишився дурним обірванцем.

Дістав від нових друзів чарівні здібності.

«Військо в лаву стало — як перемите!»

«Дурень сидить на лаві та й журиться...»

«То оце мій меч — а його голова з плеч!»

«...я за вас усіх поїм, ще й мало буде!»