Іван Нечуй - Левицький. "Вітрогон".

Про кого слова?

«Пам’ятаю, мені було років шість або сім, як це діялось. Батько мій був тоді економом в одному селі.»

Кому належать слова: «Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною?»

Про яку подію говорить цитата: «Лазимо було по кущах та й в осоці … Господи, яка то була радість, як було…»

«…мені за яєчка знов тиче під ніс ті капосні кислиці.» Про кого ведеться розповідь? Цей іменник має стояти на місці пропуску.

«Розігнався я з берега, побіг по човні та плиг в воду з самісінького носа човна на глибиню!» Про кого ведеться розповідь?

«Дивлюсь я, … стоять ні живі ні мертві, тільки очі повитріщали та роти пороздявляли.» Про кого ведеться розповідь?

Кому Василько хотів принести пташку: «Мені здавалось, що вона молоденька і я її зловлю руками та й принесу … на гостинець.»

Кому належать слова: «Загатив я гребельку; вода спинилась, стала й почала розливаться на зелені бережки. Я проробив посеред гребельки спуст для лотоків.»

Про кого слова: « Дивлюсь — шляхом іде … і наближається

до містка. Як углядів(ла) мене … та як крикне: «Дух святий

при нас! Ой чорт!» — та як дремене назад! Аж курява за … піднялась. Біжить та хреститься, а я за … біжу та кричу!»

Кому належать слова: «А ми тут цілісіньку ніч не спали, порозсилали наймитів та наймичок шукать його. Пан з ліхтарем обійшов усей вигін, оглядів усі рови, обійшов чагарник. Ми вже думали, чи не втопився він часом…»

Хто приніс новину про повернення Василька?

Про кого слова: «Я стою, а в мене аж ноги трусяться. Мені здавалось, що … от-от винесе мені з пів клунка кислиць на снідання.» Цей іменник має стояти на місці пропуску.