Історія України: контрольна робота за І семестр

1830–1831 рр.

1833–1837 рр.

1846–1847 рр.

1863–1864 рр.

початок національного відродження на західноукраїнських землях.

політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії.

розгортання національного руху під релігійними гаслами.

переорієнтацію українського руху на Російську імперію.

реформи Марії-Терезії та Йосипа II

польське повстання 1830 р.

європейська революція 1848–1849 рр.

повстання під проводом Л. Кобилиці

створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової».

видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у Львові.

організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов'янського з'їзду в Празі.

заснування Руського інституту при Львівському університеті, товариства «Просвіта».

посилення впливу німецької мови та культури

перебування українських селян і міщан у кріпосній залежності

привілейоване становище українців у містах

зміцнення статусу та авторитету греко-католицької церкви

домінування поляків і німців в органах влади

вороже ставлення імперської влади до греко-католицького духовенства

1805 р.

1816 р.

1837 р.

1848 р.

наданні галицьким українцям права обіймати державні посади.

розбудові Австрії як парламентської федеративної республіки.

піднесенні статусу української мови, розширенні сфери її вжитку.

пропагуванні ідей федерації християнських слов’янських республік.

ліквідовано мережу греко-католицьких семінарій.

закрито Львівський університет і «Руський інститут».

підпорядковано всі приватні гімназії римсько-католицькій церкві.

запроваджено систему початкових шкіл із рідною мовою навчання.

повалення монархії та об’єднання Галичини з Наддніпрянською Україною.

побудови федерації слов’янських народів та входження Галичини до її складу.

створення незалежної держави на теренах Галичини, Закарпаття та Буковини.

поділу Галичини за етнічним принципом і надання її східній частині автономії.

«Просвіти».

«Руської трійці».

Головної руської ради.

освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.

Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Товариства галицьких греко-католицьких священиків.

Русько-української радикальної партії.

Головної руської ради.

Російської імперії.

Австрійської імперії.

Османської імперії.

Німецької імперії.

«Руської трійці».

освітнього товариства греко-католицьких священиків.

«Собору руських учених».

товариства «Просвіта».

1830–1833 рр.

1846–1847 рр.

1848–1851 рр.

1833–1837 рр.

«масонами».

«громадівцями».

«народовцями».

«будителями».

румунським.

польським.

російським.

угорським.

а) у Києві;

б) у Харкові;

в) в Одесі;

г) у Чернівцях.

а) 1661 р., 1805 р.;

б) 1812 р., 1861 р.;

в) 1805 р., 1834 р.;

г) 1834 р., 1840 р.

а) Київ та Одеса;

б) Харків і Київ;

в) Одеса та Львів;

г) Полтава і Харків.

а) математики;

б) історії;

в) біології;

г) хімії.

а) Григорій Квітка-Основ’яненко;

б) Іван Котляревський;

в) Петро Гулак-Артемовський;

г) Михайло Щепкін.

а) у Харкові;

б) у Києві;

в) у Львові;

г) в Одесі.

а) Тарас Шевченко;

б) Василь Тропінін;

в) Василь Штернберг;

г) Іван Сошенко.

а) діяч, якому судилося стати символом українського національного руху;

б) основоположник художньої прози в українській літературі;

в) першу збірку його поезій було надруковано в Петербурзі в 1840 р.;

г) автор програмових документів Кирило-Мефодіївського товариства;

д) творець «Енеїди» - першого твору нової української літератури;

е) автор понад тисячі творів образотворчого мистецтва.

Катеринослав;

Харків;

Одеса;

Полтава.

Херсон;

Миколаїв;

Маріуполь;

Одеса.

1806-1812 рр.;

1810-1812 рр.;

1825-1826 рр.;

1846-1847 рр.

«Енеїда» Івана Котляревського;

«Малоросійські пісні» Михайла Максимовича;

«Історія Малої Росії» Дмитра Бантиша-Каменського;

«Історія України-Русі» Михайла Грушевського.

Союз благоденства;

Північне товариство;

Південне товариство;

Товариство об’єднаних слов’ян.

адміністративно-територіальний поділ з урахуванням факту етнічного розселення;

нехтування відмінностями національного походження та історичних традицій;

сприяння заселенню українських міст винятково українцями;

підтримка самоврядування міст, українського судочинства.

П. Пестель;

С. Муравйов-Апостол;

Т. Шевченко;

В. Капніст.

«Малоросійське товариство»;

Товариство об’єднаних слов’ян;

Кирило-Мефодіївське товариство;

«Південне товариство» декабристів.

Волинська;

Київська;

Катеринославська;

Полтавська;

Харківська;

Чернігівська.

Катеринославська;

Київська;

Волинська;

Подільська;

Полтавська;

Харківська.

побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі;

створення федерації слов’янських народів на чолі з Польщею - «непідлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім»;

поділ Росії на 13 федеративних штатів, два з яких - Чорноморський зі столицею в Києві та Український зі столицею у Харкові;

утвердження в суспільстві демократичних прав і свобод для громадян;

формування на Чернігівщині й Полтавщині 60-тисячного козацького війська;

знищення самодержавства й скасування кріпацтва та суспільних станів.

збирали кошти на видання нових книг і відкриття народних шкіл;

налагоджували зв’язки з російським декабристським рухом;

писали наукові праці й виступали з лекціями в навчальних закладах Києва;

готувалися до організації збройного повстання в Україні;

розповсюджували антиурядові твори, готували прокламації;

заснували перший український професійний театр.