Інфінітив як член речення

співати, ходжу

навчитися, здається

бачиться, бачитися

намагатися, розказувати

збагнути, рясніти

вважати, знати

побігти, розпочати

дати, давати

Я можу бачити всіх.

Мама стане говорити вголос.

Моє бажання – бачити тебе.

Бажання ходити не зникало.

Тато вміє розважати нас.

Іванко боїться сказати вголос.

Тихо співати – вимога вчителя.

Піду розповісти новину.

Я хочу знати все.

Сядь усвідомити побачене.

Батько наказав повернутися раніше.

Ти залишайся, друже, узяти книжки.

Я примусила його говорити правду.

Право говорити мали всі.

Ти просиш говорити мене?

Я піду з тобою посперечатися.

Ми намагаємося говорити тихо.

Навчи мене, мамо, говорити гарно.

З’явилася можливість говорити гарно.

Маю законне право – говорити.

Піду повідомити всіх.

Не хочеться писати листів.

Ти не бійся сказати.

Життя прожити – не поле перейти.

Чемно починай промовляти.

Зможе говорити гарно Оленка?

Не маю я бажання чути це.

Чути гарну мову – моє бажання.

Твоє право – взяти своє.

Косити газон було задоволенням.

Я вмію це робити швидко.

Не бійся братися за важку справу.

Треба буде багато прочитати.

Почнімо наголошувати слова правильно.

Ми йдемо читати новелу.

Звичка подорожувати не зникла.

Ти готовий узнати правду!

Ти зможеш сказати це мені?

Любимо готувати цей пиріг.

Звичка правильно наголошувати не зникла.

Змушена розказати мамі все.

Чекати – не його примха.

Діти просили взяти їх із собою.

Чи не треба читати цей розділ?

Звичка читати не була вихована.

Моє бажання – поїхати до Львова.

Приходьте, діти, почути бабусю.

Маю право сказати правду.

Моє право – сказати правду.

Твоє бажання – їхати туди.

Закінчуємо писати зараз.

Піде занести речі.

Я не хочу чути цих нарікань.

Бажання зайве говорити не красить людину.

Ти візьми зошит і сядь написати.

Прохання не заходити пролунало.

Бійся бути злою людиною.

Я не маю права не допомогти.

Чемно поводитися – твоє бажання.