І. С. Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я"

Герой — типовий, обставини — типові.

Психологічний стан героя напряму залежить від середовища.

Дійсність зображується через сприйняття автора твору.

Характер героя багатогранний, внутрішньо суперечливий, неоднозначний.

Т. Шевченко;

І. Франко;

Леся Українка;

Б. Грінченко.

соціально-психологічний роман;

ліро-епічний роман;

психологічну новелу;

соціально-побутову повість.

трагічні події українського села, пов’язані з підготовкою до реформи 1861 р;

традиційний патріархальний устрій українського села;

сім’я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто великою кількістю людей;

розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індивідуалізм.

необхідність відокремлення господарства старшого брата Карпа від господарства молодшого — Лавріна;

лицемірство в характері Марусі Кайдашихи;

безглузде марнування життя й здоров’я на суперечки, які порушують цілісність і міцність родини;

постійне вживання спиртного старим Кайдашем.

важливий елемент сюжету — момент найвищого напруження у розвитку змальованих у творі подій.

частина твору, де змальовано суспільне середовище і життєві обставини, у яких формувалися риси характеру дійових осіб, історичні умови, що впливають на розвиток подій і таке інше.

хронологічно послідовне зображення подій і пригод, смислове ядро твору. Природно, що ці події є підставою для сюжету.

завершальний елемент сюжету, у якому вирішується конфлікт художнього твору, повне розкриття ідеї й усього змісту.

Змалювання деталей побуту, звичаїв українського села.

Прототипом сім’ї Кайдашів – сім’я Мазурів, що проживала на кутку Солоному біля церкви й прославилася неспокійною вдачею, постійними колотнечами в родині.

Засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.

Зображення життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини.

соціально-побутова повість;

соціально-побутова комедія;

гумористична повість;

соціально-побутовий роман.

Після революції 1905-1907 рр.

Напередодні реформи 1861 року.

Під час реформи 1861 року.

Перші десятиріччя після реформи 1861 року.

Про життя селян.

Рідну природу.

Взаємостосунки людей різних верств населення.

Інтелігенцію.

Мешканці Богуслава.

Факти з переказів про народне життя.

Сім'я Мазурів із села Семигори.

Це сусіди родини, де тривалий час мешкав сам письменник.

Літературознавства.

Суспільствознавства.

Фольклору.

Українознавства.

Поєднання гумору й сатири.

Використання неологізмів.

Наявність оповідача.

Надмірність у застосуванні пейзажів.

класицизму

романтизму

модернізму

реалізму

розповідь від першої особи

поділ на 9 частин

велика кількість діалогів

нагнітання епізодів і сцен

Семигорах

Богуславі

Біївцях

Києві

одруження Лавріна – одруження Карпа – вибите око Марусі – смерть Кайдаша – всихання груші

одруження Лавріна – смерть Кайдаша – всихання груші – одруження Лавріна- вибите око Марусі – всихання груші

смерть Кайдаша – всихання груші- одруження Лавріна- вибите око Марусі – одруження Лавріна

одруження Карпа – одруження Лавріна – смерть Кайдаша – вибите око Марусі – всихання груші

Мотрі Довбишівни

Омелька Кайдаша

Марусі Кайдашихи

Карпа Кайдаша

Карпо.

Омелько.

Лаврін.

Син Карпа.

Мотрі.

Дочка Мелашки.

Марусі.

Мелашки.