І. Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я"

Життя родини Мазурів із села Семигори лягло в основу твору

У творі «Кайдашева сім’я» слова «Діло з грушею скінчилося несподівано. Груша всохла, і дві сім’ї помирилися. В обох садибах настала мирнота й тиша» є

«З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин», — сказано про твір

«…Стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду»

Слова «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона любила цілувати їх у руки, кланятись, підсолоджували свою розмову з ними» характеризують

«Їм не до сміху, оскільки вони — учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», — сказано про персонажів твору

Побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва змальовано у творі

Слова «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака» характеризують героя «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького

«Сімейний побут українського народу з його великим потягом до особистої незалежності та самостійності в сім'ї часто призводить до крайнього індивідуалізму, а часто й до лайки, змагань і колотнечі», - сказано про тему твору

Характеристика «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її очей молоко кисне» стосується образу

Характеристика «був дуже богомільний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечерню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постить; він понеділкував і постив дванадцять п’ятниць на рік, перед декотрими празниками» стосується

«Часто трапляються сім’ї, в котрих буває така колотнеча та завсідня лайка та сварка, що життя в хаті стає якимсь пеклом», – сказано про твір, у якому є такий епізод

Занепад споконвічної важливої ролі батька в українському суспільстві, руйнування традиційних підвалин життя селянства в пореформену добу зображено у творі

Діалог

— То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця.

— Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем…

відбувається між

На прощу до Києва вирушають героїні обох творів у рядку

«Безокою економшею» односельці називали героїню твору, у якому

«Яскравий зразок реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…» – сказано про твір, де

Мелашку («Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького) схарактеризовано в рядку

Установіть відповідність між рядками з «Кайдашевої сім’ї» Івана Нечуя-Левицького й художніми засобами, ужитими в цих уривках.