І. Франко "Захар Беркут" VII-VIII розділи

Кому молилися діди теперішнього покоління у тухольській котловині?

Як називалася поляна, де не згасав вічний вогонь?

Для чого тухольці зрушити з місця Сторожа?

Якою була реакція Захара Беркута на звістку, що його син перебував у полоні?

Кому належить слова: "Зломи другий раз погану силу так, як зломив її перший раз, коли могутньою рукою розбив сесю кам'яну стіну, і дав водам протоку, і подарував людям отсю прекрасну долину! Загати її тепер назад, нехай згине горда ворожа сила, що тепер знущається над нами!"

Яку зброю навчила робити Мирослава тухольську громаду?

Що потрібно було зробити, аби вийти з котловини?

Чим були занепокоєні монголо-татари під час розкопування виходу з гори?

Чому татари не могли вибратися на гору, хоча вихід було знайдено?

Про що зазначено у тексті: "Страшно було глянути тепер по долині! Тут і там, мов чорні острови, виднілися з води купи монголів. А ні сліду якого-будь військового порядку не було вже між ними. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині, борючись із хвилям, десь-колись з трудом прямуючи, кричачи і проклинаючи. Ніхто нікого не слухав, ні про кого не дбав".

Як Бурунда називав Максима?

Про що у тексті сказано: "Світлою хвилею серед пітьми невільництва".