І етап олімпіади з української мови та літератури

1.Однаковий звук позначають букви, підкреслені в окремих словах речення

2.Прочитайте речення (цифра позначає наступне слово) Кожному (1)дано від природи якісь здібності: хтось пише хороші (2)вірші, хтось вправний у музичній (3)царині, комусь легко вдається переконливо (4)донести інформацію широкому загалові й (5)повести його за собою, а я відкрив свою (6)піцерію і (7)разом зі своєю (8)дочкою частую відвідувачів шедеврами італійської (9)кулінарії.

НЕПРАВИЛЬНО підкреслено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, позначених цифрами

3.НЕ потрібна жодна буква на місці пропуску в усіх словах рядка

4. Правил уживання великої літери та лапок дотримано в рядку 1б

5.НЕМАЄ орфографічної помилки в реченні

6.Закінчення –у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники у варіанті

7. Разом треба писати кожне слово рядка

8.Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).

Так тривало досить довго,(1) уже наближався день,(2) віяло з-за моря теплом,(3) кажуть,(4) десь навіть зацвіло перше мигдалеве дерево,(5) але цьому ніхто не вірив;(6) Отава відчував себе помолоділим,(7) виснаженість,(8) викликана впертою роботою,(9) минула…

НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків, запропоноване в рядку

9.Потребує редагування речення

10.Установіть відповідність між фразеологізмами-синонімами

Творче завдання

11. У кожного з нас – безліч різноманітних справ. Виконуючи завдання, ми і покладаємося на власні сили, і сподіваємося, що поруч є люди, які порадять і допоможуть.

Викладіть ваш погляд на проблему «Що ж мотивує нас до дії більше – віра в себе чи впевненість у підтримці друзі, рідних, однодумців?»

Напишіть свої міркування в жанрі есею (обсяг 2 сторінки).

12.Установіть відповідність

13.Виконайте ідейно-художній аналіз поезії Ліни Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі…»

(рід літератури, жанр, тема поезії, ідея, художні засоби,віршовий розмір, римування)

Мій перший вірш написаний в окопі,

на тій сипкій од вибухів стіні,

коли згубило зорі в гороскопі

моє дитинство, вбите не війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,

стояли в сивих кратерах сади.

І захлиналась наша переправа

шаленим шквалом полум’я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.

Вогненна ніч присвічувала дню.

І той окопчик –

як підводний човен

у морі диму, жаху і вогню.

Це вже було ні зайчиком, ні вовком –

кривавий світ, обвуглена зоря!

А я писала мало не осколком

великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,

в казки літать на крилах палітур.

А я писала вірші про фугаси,

а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих не дитячих вражень,

який він слід на серці залиша!

Як невимовне віршами не скажеш,

чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах – як море в перископі,

І спомин той – як відсвіт на чолі…

Мій перший вірш написаний в окопі.

Він друкувався просто на землі.

14.Схарактеризуйте «Розстріляне відродження» як визначну епоху в історії України та української літератури.