Григір Тютюнник. "Климко"

роман

повість

оповідання

новела

Першої світової війни;

у наш час.

за часів кріпаччини;

Другої світової війни;

поліцейським на станції

шахтарем

машиністом паровоза ФД

начальником залізничної станції

дядько ходив на роботу і заробляв гроші на прожиття

друзі могли приходити до Климка

покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися хазяйнувати

ходити в депо до дядька на роботу

міняла трояндову сукню;

купувала квіти;

спілкувалася з давньою подружкою;

продавала книжки

бо в її житло влучив снаряд

бо в її кімнаті оселився німецький офіцер

бо її прогнали з дому родичі

бо кімнату, де вона мешкала, понівечили італійці

Донбас

Краматорськ

Артемівськ

Слов`янськ

Климко з шевцем і дівчиною на базарі

Климко з Зульфатом та дідусем Гарєєвим

Климко збирається йти по сіль

Климко з дядьком на станції

Втік, бо страшенно злякався

заплакав, бо нічим не міг допомогти;

тримаючи дівчину за руку, кричав, щоб її відпустили;

побіг до партизанів по допомогу

добрим і щирим словом поспівчував старенькій;

поклав у пелену гроші;

байдуже пройшов мимо

поділився своєю їжею

відремонтував дах будинку

скопав город

допоміг зібрати картоплю на городі

позамітав листя й повиривав бур'ян біля хат

Трохи не два дні

Трохи не три дні

трохи не чотири дні;

трохи не п’ять днів.

буханець хліба

баночку борщу

ще трохи солі

пляшечку молока

хотіла, щоб він відробив за сіль

він був їй за робітника

тому що в місті продовжувалася облава

знала, що хлопець залишився сиротою, був би їй за сина

на автобусі

йшов пішки

на потязі

на санчатах

завмерз по дорозі

від фашистської кулі

від гарячки

побили насмерть німці