ГР 4. Контрольна робота. Реалізм в українській поезії та прозі (П. Грабовський «Я не співець чудовної природи…», "Швачка", І.Нечуй-Левицький "Микола Джеря", Богдан Жолдак "Мудрість Сили")

Тим часом Бжозовський влаштував лови на втікачів. Миколу разом з іншими бурлаками спіймали й посадили до в'язниці.

Становий зібрався налетіти на хутір і половити всіх бурлак. Отаманова дочка Мокрина попередила Миколу, і він відплив на човні у море. Там чекав, поки Мокрина подасть сигнал. У морі його застав дощ, знялася буря.

Осавула б’є Нимидору батогом просто після її пологів. Микола з друзями палить скирти і… тікає.

Петро Кавун не витримує: хворіє й помирає.

Рибалки заробили чимало грошей і вирішили добре погуляти. Купили в Акермані новий одяг, найняли музик і пристали до одного шинку. Микола сидів смутний, та товариші зачіпали його, намагаючись розвеселити. Не втерпівши, молодий бурлака пішов у танок.

Річка, верби, ставок – і юнак, що дрімає в тіні груші. Так з’являється перед нами Микола. Зовні він ще майже хлопець, але всередині вже кипить неспокій.

Діставшися села, Джеря став розпитувати про свою сім'ю. І тут дізнався, що Нимидора померла, а дочка вийшла заміж... Увійшов до хати, та Любка його не впізнала, не зраділа й тоді, коли Джеря сказав, хто він такий: "Перед нею стояв зовсім чужий для неї чоловік".

Робота на цукроварні, де знов панує зневага.

Осавула нагадує про панщину навіть у день радості. Свято закінчується раптово, життя бере своє.

Молода сім'я працює до виснаження, але їхньої праці все одно замало, щоб вирватися з бідності.