ГР 2. Читання мовчки за повістю В. Рутківського "Джури козака Швайки" ("Самі на острові")

Щоб наловити риби для запасів.

Щоб простежити, як татари переправлятимуть полонених через річку Псел, і спробувати допомогти землякам.

Щоб повернутися до Воронівки та домовитися з паном Кобильським.

У плавнях біля Воронівки.

На Зміїному острові та біля Чубарового і Татарського броду.

У найближчому козацькому таборі на Дніпрі.

Вони вміють стріляти з лука, битися на шаблях і непомітно підкрадатися.

Вони знають усі таємні стежки в плавнях.

Вони можуть доглядати за кіньми та готувати їжу

Грицика

Вовка

Санька

Голосно гукнув його на ім'я.

Вихлюпнув на нього ківш дніпрової води.

Сказав, що на острів напали татари.

Скриню із золотими монетами.

Три барилечка, одне з яких було наполовину заповнене медом.

Великий запас пороху та нові мушкети.

Вудки та важільні сітки.

Рибальська сіть і кілька ятерів.

Тільки довгі козацькі списи.

Острів був занадто добре захований у плавнях.

Вони мали при собі гостру щербату сокиру.

Барвінок поводився спокійно і не виявляв ознак тривоги.

Грицик вкотре переміг Санька.

Змагання закінчилося внічию, бо Барвінок загрозливо гарчав, коли Грицик перемагав.

Санько вперше здолав Грицика завдяки хитрощам.

Таким як Швайка, щоб його боялися татари.

Заможним господарем у Воронівці.

Отаманом великого козацького війська.

Пана Кобильського.

Діда Кібчика.

Швайку.

Швайку, який повертався з підмогою.

Татарських розвідників.

Тишкевича.